Чи можуть ФОП – єдинники першої та другої груп повернути або використати як переплату сплачений ЄСВ

Чи можуть платники ЄП першої та другої груп, які не скористались правом щодо несплати ЄП, повернути кошти або використати як переплату у майбутніх періодах, та як при цьому відображаються такі авансові внески у розділах ІІ або ІІІ податкової декларації платника ЄП?

Відповідно до пп. 16.1.4 Податкового кодексу (далі – ПК) платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК та законами з питань митної справи.

Згідно з абзацами першим – другим п. 295.1 ПК платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20-го числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ПК).

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку в строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ПК, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац перший п. 296.2 ПК).

Водночас, згідно з абзацом першим пп. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК, тимчасово, з 1 квітня 2022 року до 31 липня 2023 року фізособи-підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мали право не сплачувати єдиний податок.

При цьому такими особами декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого пп. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК єдиний податок не сплачувався (абзац другий пп. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК).

Крім того, п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ ПК, зокрема, установлено, що з 1 серпня 2023 року фізособи-підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому такі особи не заповнюють Декларацію за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ ПК єдиний податок не сплачувався.

Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376, який набрав чинності з 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».

Норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ ПК не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізособи-підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ ПК, територію України.

При цьому зазначаємо, що право не сплачувати єдиний податок, надане платникам єдиного податку першої та другої груп п. 11 підрозд. 8 розд. XX ПК, не розповсюджується на фізосіб-підприємців – платників єдиного податку першої та другої груп, які зареєструвалися на території визначеній Переліком територій, вже після визначених цим Переліком територій дат виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій/тимчасової окупації.

Згідно з пп. 17.1.10 ПК платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПК.

Відповідно до п. 43.1 ПК помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПК та ст. 301 Митного кодексу, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом від 14.08.2014 № 1644-VIІ «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

Помилково сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юрособи) або фізичних осіб (які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов’язань, та у випадках, передбачених ст. 35¹ ПК (пп. 14.1.182 ПК).

Надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп. 14.1.115 ПК).

Отже, платники єдиного податку першої та другої груп, які не скористались правом щодо несплати єдиного податку та сплачували авансові внески, зобов’язані відобразити суми сплачених авансових внесків у розділах ІІ або ІІІ річної Декларації, оскільки такі суми не є помилково та/або надміру сплаченими сумами грошового зобов’язання та не підлягають поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПК, або зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.

ЗІР, категорія 107.01

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm