Компенсуємо витрати на повернення товарів, придбаних в Інтернеті: чи виникають коригувальні різниці

Облік товарів у торгівлі
Складаємо РК при поверненні товару

У разі здійснення платником податку на прибуток компенсації витрат споживача на повернення товарів в рамках виконання гарантійних зобов’язань при проведенні роздрібного продажу товарів через Інтернет-магазин на користь споживача у порядку, встановленому Законом № 1023, різниця для коригування фінансового результату податкового (звітного) періоду відповідно до пп. 140.5.11 ПКУ не виникає.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 02.11.2018 р. № 4667/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист Товариства з обмеженою відповідальністю щодо оподаткування операцій з виплати компенсації витрат споживача у зв’язку з поверненням товарів в рамках виконання гарантійних зобов’язань при здійсненні роздрібного продажу товарів через Інтернет-магазин та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Визначення поняття неустойки встановлено статтею 549 Глави 49 розділу І Книги п’ятої Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV із змінами та доповненнями (далі - Цивільний кодекс).

Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Закон України від 12 травня 1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1023-ХІІ) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з гі. 22 ст. 1 Закону №1023-ХІІ споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Наслідки розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, визначено частиною п’ятою ст. 12 Закону № 1023-ХІІ, зокрема:

• у разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена;
• договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою;
• будь-які витрати, пов'язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв’язку з поверненням продукції.

Тобто відшкодування продавцем витрат споживача у зв’язку з поверненням таким споживачем продукції відповідно до част. п’ятої ст. 12 Закону № 1023-ХІІ не підпадає під визначення неустойки (штрафу, пені) згідно з нормами Цивільного кодексу.

Отже, у разі здійснення платником податку на прибуток компенсації витрат споживача на повернення товарів в рамках виконання гарантійних зобов’язань при проведенні роздрібного продажу товарів через Інтернет-магазин на користь споживача у порядку, встановленому Законом № 1023-XII, різниця для коригування фінансового результату податкового (звітного) періоду відповідно до пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не виникає.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.