Більше за темою:
Як застосовувати міжнародні договори (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду підтримав позицію ДПС щодо збільшення податкових зобов’язань з податку на прибуток іноземних юросіб на суму 22 млн грн.
Йдеться про платника податку, який намагався застосувати норми міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Російською Федерацією – угоди, що втратила чинність на тлі повномасштабної війни та розриву економічних зв’язків з державою-агресором.
Відповідно до Податкового кодексу України, якщо в контрольованих операціях нерезиденту продаються товари, роботи або послуги за ціною нижчою від рівня, що відповідає принципу «витягнутої руки», різниця для цілей оподаткування прирівнюється до дивідендів.
Платник податків зобов’язаний самостійно аналізувати такі операції на відповідність принципу «витягнутої руки» та коригувати фінансовий результат.
Саме розмір такого коригування фінансового результату є базою оподаткування прибутку іноземних юридичних осіб.
У цьому випадку підприємство провело коригування за 2021 та 2022 роки лише у 2023 році, подавши уточнюючі декларації:
Саме ці дати подання уточнюючих декларацій є фактичними датами нарахування доходу, прирівняного до дивідендів.
Платник наполягав, що доходи були отримані нерезидентами у 2021–2022 роках, коли діяла міжнародна угода між Україною та Росією про уникнення подвійного оподаткування, а отже, можна було застосувати нульову ставку.
Суд із цим не погодився. Він підтвердив, що для цілей оподаткування важливо не коли здійснена сама операція, а коли платник податку визначив та задекларував відповідний дохід. Тобто – дата подання уточнюючих декларацій у 2023 році.
Угода між Україною та Російською Федерацією про уникнення подвійного оподаткування втратила чинність 1 січня 2023 року.
Отже, на момент, коли платник податку коригував фінансовий результат і декларував податкові зобов’язання (вересень та грудень 2023 року), положення міжнародного договору вже не діяли, а застосування нульової ставки було неможливим.
Верховний Суд підтвердив правомірність позиції ДПС: база для нарахування та сплати податку на доходи нерезидента виникає в момент нарахування (визначення) доходу, прирівняного до дивідендів, а не під час фактичного здійснення самих контрольованих операцій.
ДПС