Відпустки без збереження заробітної плати передбачені у ст. 25 і 26 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» далі – Закон № 504). Такі відпустки надавались в мирний час, і можуть надаватися працівникам під час воєнного стану.
Згідно із Законом від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», розрізняють два види безоплатних відпусток, які можуть надаватись у період дії воєнного стану:
- відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону № 504, без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504;
- відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504.
Східне міжрегіональне управління Держпраці