Які податкові наслідки у разі прощення дебіторської заборгованості нерезиденту

Більше за темою:

Інвентаризація кредиторської та дебіторської заборгованості

Які податкові наслідки у разі прощення дебіторської заборгованості нерезиденту (до спливу строку позовної давності)?

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 605 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відповідно до пп. 14.1.257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі прощення дебіторської заборгованості така заборгованість розглядається як безповоротна фінансова допомога, а саме: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладання таких договорів.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ПКУ.

Для цілей п. 141.4 ПКУ під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ).

Резидент, у тому числі фізособа-підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юрособа чи фізособа-підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у т. ч. на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3–141.4.5 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України (абзац перший пп. 141.4.2 ПКУ).

Згідно з абзацом третім пп. 141.4.2 ПКУ, якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у т. ч. під час виплат доходів, прирівняних за цим ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

П_с = СД х 100 / (100 – СП) – СД,

де П_с – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Отже, у разі якщо юридична особа-резидент здійснює прощення дебіторської заборгованості нерезиденту України, яка виникла, то така операція оподатковується виходячи з розрахунку, наведеного у пп. 141.4.2 ПКУ, та сплачується резидентом під час такої виплати (прощення), якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.

Згідно із пп. 140.5.10 ПКУ фінансовий результат податкового звітного періоду збільшується, зокрема, на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ПКУ.

Отже, якщо нерезидент не сплачує податок на прибуток із суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої в результаті прощення боргу за його зобов’язаннями, відповідно до вимог пп. 141.4.2 ПКУ, то платник податку-резидент України має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої безповоротної фінансової допомоги відповідно до вимог пп. 140.5.10 ПКУ.

Водночас при формуванні дебіторської заборгованості, якщо операція з експорту товарів нерезиденту підпадала під визначення контрольованої, за такою операцією платник податку – резидент повинен був сформувати різницю згідно з пп. 140.5.1 ПКУ.

Якщо операція з експорту товарів нерезиденту не підпадала під визначення контрольованої, то за такою операцією платник податку – резидент формує різницю згідно з пп. 140.5.5¹ ПКУ.

Водночас зазначаємо, що кожен конкретний випадок має розглядатися із урахуванням обставин здійснення відповідних операцій, договірних умов, всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, та з урахуванням критеріїв, визначених положеннями ПКУ.

ЗІР, категорія 102.16