Як у податковому обліку відображається внесення до статутного фонду іншої юрособи основних засобів?

Операція із внесення до статутного фонду іншої юридичної особи основних засобів є їхнім вибуттям. Тому у податковому обліку проводяться коригування фінансового результату, передбачені для ліквідації або продажу основних засобів.

Відповідно до абзацу першого пп. 134.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Абзацом першим пп. 138.3.1 ПКУ визначено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 ПКУ, пп. 138.3.2 – 138.3.4 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності викладено у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби», затвердженому наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92.

Зокрема, п. 29 НП(С)БО 7 встановлено, що нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Пунктом 41 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 №561, визначено, що об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або з інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

Згідно зі ст. 138 ПКУ при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування коригується на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.

Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац четвертий п. 138.1 ПКУ).

При цьому фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац третій п. 138.2 ПКУ).

Таким чином, операція із внесення до статутного фонду іншої юридичної особи основних засобів та нематеріальних активів або повернення внеску засновнику у вигляді основних засобів розглядається як вибуття основного засобу і нематеріального активу. Тому у податковому обліку проводяться коригування фінансового результату до оподаткування, передбачені п. 138.1, 138.2 ПКУ для ліквідації або продажу основних засобів або нематеріальних активів.

https://ck.tax.gov.ua