Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформує, що платниками екологічного податку, зокрема, є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (пп. 240.1.1 Податкового кодексу, далі – ПК).
При цьому з платників податку за викиди двоокису вуглецю виключено суб’єктів господарювання, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік (п. 240.5 ПК).
База обкладення екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного ) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 240.7 ПК).
Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПК.
Об’єктом та базою обкладення екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пп. 240.1.1 ПК).
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (пп. 14.1.230 ПК).
При цьому тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розд. VIII «Екологічний податок» ПК не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у пп. 14.1.230 ПК, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТЗЕД (п. 46 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПК).
Відповідно до норм п. 250.1 ПК базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПК, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій (п. 250.8 ПК).
Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до цієї статті ПК (п. 250.9 ПК).
Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП