Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Як бізнесу захистити себе в господарському суді

Важливо
13.05.2025

Звернення до господарського суду – це важливий інструмент захисту порушених прав та інтересів суб’єктів господарювання. Проте перш ніж подати позов, сторони повинні оцінити можливість досудового врегулювання спору.

Відповідно до ст. 19 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.

У разі неможливості вирішити питання у досудовому порядку сторони можуть звернутися до господарського суду.

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 4 ГПК право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Подання позовної заяви

Відповідно до положень ст. 162 ГПК у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі та підписується позивачем або його представником чи іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Вимоги до позовної заяви визначені ч. 3 ст. 162 ГПК. Так, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з положеннями ст. 164 ГПК до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Судові витрати

Згідно зі ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 вказаного Закону, п. 2 ч. 2 якої визначено ставки судового збору за подання заяв або скарг до господарського суду.

Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; апеляційної скарги – 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги; касаційної скарги – 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Інформація станом на 12.05.2025

Мін’юст

 

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
27.02.2025
Зберігання та використання пального на підприємстві у 2025 році: облік, податки та документальне оформлення
Марафон-2025: головні бухгалтерські акценти року У суб'єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності транспортні засоби, інші машини та механізми, що споживають пальне, постійно виникають запитання, пов'язані з обліком і документальним оформленням операцій з таким пальним, а також зі з...
14.02.2025
Зміни в законодавстві з 10 по 14 лютого 2025 року
Кабмін затвердив зміни до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів Унесено зміни до постанови КМУ від 14.04.1997 № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ ...
05.03.2025
Опубліковано постанову КМУ, якою спрощено процедуру бронювання військовозобов’язаних
Більше за темою: Бронювання працівників: покрокові дії Анулювання бронювання військовозобов’язаних: підстави та умови Звітність із військового обліку та бронювання 5 лютого на сайті Кабміну опубліковано постанову від 28.02.2025 № 233, якою внесено зміни до порядку бронювання війсь...
Нове
12.05.2025
Обкладення ПДФО вартості дарунків працівнику та гіг-спеціалісту від резидента Дія Сіті
Чи є об’єктом обкладення ПДФО вартість дарунків працівнику та гіг-спеціалісту від резидента Дія Сіті? Більше за темою: Резиденти Дія Сіті: оподаткування доходів спеціалістів Відносини резидента Дія Сіті з працівниками та виконавцями гіг-контрактів Чи є об’єктом обкладення ПДФО вар...
12.05.2025
Особливості коригування фінрезультату до оподаткування при списанні (прощенні) грошової та/або товарної дебіторської заборгованості
Чи повинен платник податку на прибуток здійснити одночасно коригування фінансового результату до оподаткування на дві податкові різниці згідно з п. 139.2 та пп. 140.5.10 ПК при списанні (прощенні) грошової та/або товарної дебіторської заборгованості? Більше за темою: Списання безнадійної забор...
12.05.2025
В ЄДР компанії уперше отримали позначку про непрозору структуру власності
15 компаній з непрозорою структурою власності нині зафіксовано в Єдиному державному реєстрі. Більше за темою: Відомості про бенефіціарів і структура власності: коли подавати 15 компаній з непрозорою структурою власності нині зафіксовано в Єдиному державному реєстрі. За законом, таку позначку м...
Кращі матеріали