Відповідно до пп. 14.1.138 Податкового кодексу (далі – ПК) основні засоби –матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Об’єктом обкладення податком на прибуток підприємств відповідно до пп. 134.1.1 ПК є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПК.
Згідно з пп. 138.3.1 ПК розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до НП(С)БО або МСФЗ із урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138, 138.3.2–138.3.4 ПК. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Відповідно до пп. 138.3.2 ПК терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів, а також мінімально допустимі строки їх амортизації в податковому обліку визначені у пп. 138.3.3 ПК.
При цьому класифікація основних засобів за групами у податковому обліку та бухобліку є аналогічною.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухобліку та фінзвітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ПК).
Отже, для цілей застосування пп. 138.3.3 ПК основні засоби відносяться до тієї категорії, до якої їх віднесено у бухобліку.
Регулювання питань методології бухобліку та фінзвітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує НП(С)БО, НП(С)БОДС, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухобліку та складання фінзвітності (абзац перший ч. 2 ст. 6 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, з питання віднесення об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку до певної групи з метою нарахування амортизації, доцільно звернутись до Мінфіну.
ЗІР, категорія 102.05