Зміни до законодавства щодо звільнення в умовах воєнного стану

Звільнення – неприємність, що може трапитися з будь-ким, особливо важко, коли це в період війни та за ініціативи роботодавця. До процедури звільнення працівника є певні вимоги, при порушенні яких роботодавець може мати наслідки у вигляді припису, внесеного інспектором праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), а за невиконання – штрафну санкцію та певну адміністративну відповідальність.  

Якщо до війни КЗпП було заборонено звільнення працівника за ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, або перебування у відпустці, то зараз ст. 5 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX  «Про організацію трудових відносин у період дії воєнного стану» допускає можливість роботодавця звільнити працівника у період тимчасової непрацездатності, у період перебування у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у «лікарняному», або першим днем після відпустки. 

Підстави звільнення працівника за ініціативою роботодавця визначені ст. 40, 41 КЗпП. Звільнення працівників за ініціативою роботодавця з підстав запровадження воєнного стану не допускається і може кваліфікуватися як грубе порушення законодавства про працю, за що ст. 172 Кримінального кодексу передбачена відповідальність. 

Східне МУ Держпраці