Більше за темою:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), регулюються нормами ПКУ.
Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ПКУ).
На підставі ст. 28 Закону від 23.02.2006 № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (далі – Закон № 3480), вексель – це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у паперовій формі.
Індосамент – це передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав на цінний папір та прав за цінним папером до іншої особи у встановленому законодавством порядку (п. 21 ч. 1 ст. 2 Закону № 3480).
Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов’язань та стягнення за векселями визначаються Законом від 05.04.2001 № 2374-III «Про обіг векселів в Україні» (далі – Закон № 2374).
Закон № 2374 визначає особливості обігу векселів в Україні.
Так, згідно зі ст. 4 Закону № 2374 видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.
Об’єктом обкладення податком на прибуток підприємств згідно з абзацом першим пп. 134.1.1 ПКУ є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
За операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів для платника податку на прибуток підприємств встановлено різниці згідно з п. 141.2 ПКУ.
Таким чином, операція платника податку на прибуток підприємств з отримання доходу за результатами погашення попередньо отриманого ним за індосаментом простого векселя за реалізований товар не є для такого платника (продавця товару) операцією з продажу або іншого відчуження цінних паперів, а тому не відображається таким платником в окремому податковому обліку операцій з цінними паперами та при формуванні різниць для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 141.2 ПКУ.
При цьому така операція при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств відображається згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухобліку та фінзвітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухобліку та аудиту, затверджує НП(С)БО, НП(С)БОДС, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухобліку та складання фінзвітності (абзац перший ч. 2 ст. 6 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Тож питання бухгалтерського обліку операцій підприємства з отримання доходу за результатами погашення попередньо отриманого таким підприємством за індосаментом простого векселя за реалізований товар належить до компетенції Міністерства фінансів України.
ЗІР, категорія 102.15