Імпорт послуг від нерезидента: важливе про валютний нагляд – рекомендації ДПС

Більше за темою:

Валютні послаблення з серпня-2026: можливості та обмеження від НБУ

Валютна лібералізація продовжується: «позиковий» ліміт та інші зміни

Незначна сума ЗЕД-операції: без валютного нагляду

Операції з імпорту послуг підлягають валютному нагляду так само, як і операції з імпорту товарів.

Для цілей валютного законодавства такі послуги прирівнюються до товарів. Закон від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) передбачає, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність». А цей Закон відносить до товарів не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права.

Саме тому українським підприємствам, які активно користуються послугами нерезидентів – консультаційними, маркетинговими, транспортними, ІТ-послугами, рекламними, інжиніринговими та іншими, – варто враховувати, що такі операції також перебувають під валютним наглядом.

Що потрібно пам’ятати

Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту за послуги, перебіг граничного строку розрахунків розпочинається з дня такого платежу. На сьогодні під час дії воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів.

Це означає, що протягом цього строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання.

Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена ст. 13 Закону № 2473.

Під час документальної перевірки оцінюються умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші первинні документи.

Як мінімізувати ризики

Перед здійсненням авансової оплати рекомендуємо:

• визначити реалістичні строки виконання договору;
• перевіряти банківські реквізити нерезидента, особливо у разі отримання повідомлення про їх зміну;
• своєчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг;
• контролювати дотримання граничного строку розрахунків.

Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у встановлений строк, не варто чекати його закінчення. Законодавством передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування пені, зокрема:

• отримання висновку Мінекономіки про продовження граничних строків розрахунків;
• документальне підтвердження форс-мажорних обставин;
• звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.

Водночас кожна із зазначених підстав застосовується виключно у випадках та порядку, визначених ст. 13 Закону № 2473. Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв’язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов’язань.

Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути порушень валютного законодавства та фінансової відповідальності.

ГУ ДПС у Житомирській обл.