Держпідтримка аграріїв не повною мірою відповідала принципам доступності та відкритості: висновки Рахункової палати

Більше за темою:

Як кошти державної підтримки впливають на частку сільгосптоваровиробництва?

Актуалізуємо облікову політику сільгосппідприємства: емфітевзис, орендна плата, виробничі витрати, основні засоби, держпідтримка

Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників не повною мірою відповідала принципам доступності та відкритості, зокрема через технічні збої Державного аграрного реєстру (ДАР) та обмеженість інформації про фактичні обсяги виплат такої підтримки. Про це йдеться у висновках Рахункової палати за результатами аудиту відповідності державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників вимогам доступності та прозорості. Звіт за результатами аудиту затверджено 25 листопада. Відповідальний за контрольний захід – заступник Голови Рахункової палати Сергій Ключка. 

Про мету аудиту 

Під час повномасштабної війни аграрний сектор працює під тиском двох ключових викликів: наслідків російської агресії: падіння обсягів виробництва, ускладнення логістики та нестачу кадрів, та – необхідності впровадження європейських стандартів у процесі інтеграції до Європейського Союзу. У цих умовах прозора й доступна державна підтримка виробників є критично важливою. 

Держава спрямовує значні ресурси на підтримку цієї стратегічно важливої сфери. У 2024 році та першому півріччі 2025 року на підтримку аграріїв було надано понад 5,2 млрд грн. Це кошти, отримані в межах програм Ukraine Facility, МБРР (проєкт ARISE) та кошти резервного фонду Державного бюджету України. 

Умови надання підтримки 

Зазначені суми розподілялися в межах двох бюджетних програм: щодо підтримки фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції, передбаченої Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції, затвердженим постановою КМУ від 16.08.2022 № 918 (далі – Порядок № 918), та щодо субсидій товаровиробникам, які працюють у зонах бойових дій, передбачених Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь, затвердженим постановою КМУ від 11.08.2021 № 886 (в редакції постанови КМУ від 16.08.2024 № 938, далі – Порядок № 886). 

Сільськогосподарські товаровиробники відповідно до Порядку № 918 мають можливість подавати заявки на державну підтримку через особистий електронний кабінет у системі ДАР. У цій системі зареєстровано понад 207 тис. потенційних отримувачів. Отримати підтримку можуть виробники, що мають у власності та/або користуванні від 1 до 120 га земель сільськогосподарського призначення, від 3 до 100 голів великої рогатої худоби (корів) чи від 5 до 500 голів маточного поголів’я кіз та/або овець, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства. Такі виробники повинні бути громадянами України та не мати заборгованості перед державним бюджетом. Також у 2025 році право на отримання підтримки мали отримувачі, які не отримували бюджетні кошти у 2024 році. 

Недоліки розподілу 

Водночас аудит засвідчив, що процес отримання цієї підтримки аграріями не у повній мірі відповідає принципам доступності. Адже фактично подати заявку на отримання допомоги змогло лише близько третини аграріїв від потенційної кількості. Основною причиною неповного охоплення суб’єктів підтримкою є обмеженість бюджетних ресурсів. Також прийому заявок завадили численні технічні збої у роботі ДАР, зокрема, проблеми з авторизацією користувачів у ньому через державні сервіси. 

Лише частково забезпечена і прозорість реалізації програм. У зазначений період аграріям виплатили понад 5,1 млрд грн субсидій і дотацій. Однак у публічному доступі наявні дані лише про 29 % фактично наданої державної підтримки. Процедура оприлюднення реєстрових даних загалом не визначена, що створювало ризики непрозорого розподілу коштів та обмежило можливості публічного контролю. 

Перевірка отримувачів – не досконала 

Аудит встановив, що Порядок №918 не забороняв подавати заявки на підтримку господарствам і фізичним особам, які фактично є пов’язаними між собою особами (в розумінні визначень Податкового кодексу України) і їхні сумарні виробничі потужності за обсягами не відповідали б встановленим критеріям. У ДАР відсутній механізм автоматичної перевірки пов’язаності заявників. 

Здійснений аудиторами порівняльний аналіз Порядку № 886 та Порядку № 918 показав, що перший не містив обмежень щодо розміру земель чи громадянства отримувачів, а другий встановив ліміт площ і вимогу щодо українського громадянства засновників компаній. 

Ця неузгодженість призвела до отримання значної частини підтримки великими агрохолдингами. До прикладу, у 2024 році 49 отримувачів, які належать до 31 корпоративної групи, отримали понад чверть мільярда гривень – 16 % усіх видатків за програмою. 

Також 67 млн грн державної підтримки були надані підприємствам, що мають іноземних бенефіціарів, а понад 36 млн грн – суб’єктам, які мали податкову заборгованість. 

Висновки та рекомендації 

Аудит засвідчив, що державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників у 2024 році та І півріччі 2025 року не повною мірою відповідала принципам доступності та прозорості. Незважаючи на розширення можливостей ДАР, значна частина сільгоспвиробників не змогла скористатися державною підтримкою через технічні збої системи. Також через недоліки в перевірці достовірності інформації, поданої сільськогосподарськими товаровиробниками, зафіксовано випадки надання коштів суб’єктам, які не відповідали критеріям. Як наслідок неналежний міжвідомчий обмін даними і недоліки системи контролю призвели до використання бюджетних коштів із недотриманням встановлених Урядом постанов. 

Для усунення виявлених порушень та недоліків Рахункова палата надала низку рекомендацій, зокрема: 

• КМУ: 
  • внести зміни до Порядку № 886, передбачивши ліміти площ, на які надається державна підтримка; 
  • уніфікувати Порядок № 886 з Порядком № 918 в частині встановлення вимог до отримувачів державної підтримки, якими можуть бути лише громадяни України або юридичні особи, засновниками яких є виключно фізичні особи – громадяни України;
• Мінекономіки: 
  • розробити й у встановленому порядку подати на розгляд КМУ проєкти відповідних змін до актів КМУ, які передбачатимуть принципи: доступності, прозорості, доброчесності отримувача, недопущення концентрації підтримки у великих сільськогосподарських товаровиробників; 
  • розробити й у встановленому порядку подати на розгляд КМУ проєкти відповідних змін до Порядку № 886 та Порядку № 918, якими передбачити вимоги що: 
    • отримувачі державної підтримки, які є пов’язаними особами в розумінні Податкового кодексу України, є єдиним виробником сільськогосподарської продукції; 
    • отримувачі державної підтримки повинні підтверджувати відсутність заборгованості перед бюджетом станом на перше число місяця, який передує місяцю подання заявки на отримання бюджетних коштів; 
  • створити механізм автоматичного групування отримувачів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які є пов’язаними особами в розумінні Податкового кодексу України; 
  • розробити та затвердити внутрішній організаційно-розпорядчий документ, який регулює оприлюднення реєстрових даних ДАР щодо фактично отриманої державної підтримки (у розрізі програм, сум і отримувачів). 

Представник об'єкта контролю зазначив, що будуть вжиті всі необхідні заходи для виконання рекомендацій. 

Звіт та рішення Рахункової палати надіслані Верховній Раді, Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики – з пропозицією розглянути питання на засіданні, а також КМУ, Мінекономіки, довкілля та сільського господарства, Українському державному фонду підтримки фермерських господарств, Дніпропетровській обласній державній (військовій) адміністрації та оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати. 

Рахункова палата