ДПС інформує про важливі нюанси при використанні РРО та ПРРО

У Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості використання РРО та ПРРО» за участю начальника відділу податкових сервісів Сергія МУЛІНА.

Під час сеансу платники отримали відповіді на наступні питання:

Чи може термін експлуатації РРО бути більше ніж 7 років?

Так. Відповідно до п. 2 постанови КМУ від 12.05.2004 № 601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій» строк служби – строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби РРО встановлює виробник цієї продукції.

Якщо в експлуатаційних документах виробника РРО строк експлуатації становить більше 7 років, то РРО можна буде використовувати протягом вказаного строку без врахування обмежень встановлених абзацом другим пп. 1.5 п. 1 Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженого рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при КМУ від 30.11.1999 № 11.

Таким чином, при визначенні строку служби РРО слід керуватися експлуатаційною документацією виробника РРО. Якщо в експлуатаційній документації строк служби РРО не вказано, то він становить 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску.

Що робити, якщо надходить повідомлення «Помилка при збережені фіскального чека»?

Необхідно переконатись, що довжина назви номенклатури товару не перевищує 50 символів. Якщо довжина більше за 50 символів, то необхідно використовуючи скорочення та абревіатури зменшити назву номенклатури товару, після чого повторно виконати спробу фіскалізації чека.

У якому випадку РРО та ПРРО не застосовуються?

Згідно зі ст. 9 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання;

2) при виконанні банківських операцій, крім:

• операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;
• операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.

3) при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;

4) при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу;

5) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках;

6) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

7) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

8) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);

9) при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm