Фінзвітність не за тією формою, подана платником разом із декларацією, не є порушенням норм ПК
Чи застосовується до платника податку відповідальність за подання фінансової звітності не за тією формою та чи потрібно у такому випадку повторно подавати фінансову звітність за відповідною формою?
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України <...> (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до Податкової декларації з податку на прибуток (далі – Декларація) та Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та її невід’ємною частиною.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до декларації та є її невід’ємною частиною.
Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).
Статтею 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» <...> (далі – Закон) встановлено, що підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств, а також визначено критерії, за якими підприємства відносяться до відповідної категорії.
Форми фінансової звітності, які складаються відповідно до національних та міжнародних стандартів, визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.13 р. № 73. Суб’єкти малого підприємництва при складанні фінансового звіту застосовують Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.11 р. № 25). Суб’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі при складанні фінансової звітності застосовують норми Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку у державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.09 р. № 1541 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 29.11.17 р. № 976). Банки подають форми фінансової звітності, визначені Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24 жовтня 2011 року № 373.
Відповідно до частини шостої ст. 14 Закону підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.
Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Декларації (Звіту), таке уточнення здійснюється відповідно до положень ст. 50 ПКУ, із поданням до уточнюючої Декларації (Звіту) уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.
Статтею 1863 Кодексу України про адміністративні правопорушення <...> (далі – КУпАП) передбачена відповідальність посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, зокрема, за подання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією.
Від імені органів державної статистики розглядати справи і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу (ст. 2443 КУпАП).
З урахуванням зазначеного, за подання фінансової звітності не за встановленою формою органами державної статистики до посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності застосовується адміністративна відповідальність.
ЗІР, категорія 102.23.02
Коментарі до матеріалу