Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Що робити у разі відмови в реєстрації речових прав на нерухоме майно

Роз’яснення
08.05.2025

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП) – це єдина державна система, яка зберігає інформацію про зареєстровані права на нерухомість. Внесення відомостей про нерухоме майно до ДРРП є офіційним визнанням і підтвердженням державою речових прав на нерухоме майно.

Для державної реєстрації прав на нерухомість людина може звернутися:

  • до державного реєстратора, який перебуває у трудових відносинах з виконавчим органом сільської, селищної та міської ради, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державною адміністрацією;
  • Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
  • державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса;
  • через портал «Дія» (у разі держреєстрації прав на нерухоме майно (відмінне від земельної ділянки), реєстрацію яких проведено до 01.01.2013 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення). Зазначена послуга наразі доступна у 21 областях. Недоступна – в Донецькій, Луганській, Херсонській областях та м. Києві. Людина обов’язково повинна мати  кваліфікований електронний підпис.

Існують випадки, коли за наявності певних підстав державний реєстратор може відмовити в проведенні державної реєстрації прав. Серед них, зокрема:

  • відсутність необхідних документів;
  • помилки у документах;
  • майно вже зареєстроване на іншу особу;
  • майно під забороною відчуження.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Якщо особа вважає, що порушили її право, вона може оскаржити таку відмову, звернувшись до:

1) територіальних органів Мін’юсту. З відповідною скаргою можна звернутися протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатись про порушення своїх прав.

Скарга подається у письмовій формі та має містити відомості:

  • про прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження);
  • номер телефону та/або адресу електронної пошти;
  • суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності;
  • обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника;
  • відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав;
  • прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги.

Скарга має бути підписана скаржником або його представником та може бути подана в електронній формі за умови підписання її кваліфікованим електронним підписом.

Час розгляду скарги становить не більше 45 днів від дня надходження;

2) суду. Судове оскарження відмови є альтернативою адміністративному оскарженню. Водночас слід наголосити, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відкрите за заявою скаржника судове провадження з того ж предмета і з тих же підстав, унеможливлює розгляд скарги у сфері державної реєстрації Міністерством юстиції України.

Для звернення до суду необхідні такі документи:

  • позовна заява;
  • копія рішення про відмову;
  • докази, що підтверджують неправомірність відмови.

Суд може скасувати відмову та зобов’язати реєстратора здійснити реєстрацію.

Інформація станом на 07.05.2025

Мін’юст

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
08.07.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Уряд пропонує розшири категорії громадян, які мають право на відстрочку Держпраці перевірятиме роботодавців на предмет мобінгу: законопроєкт підписаний ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 27.06.2025 Які податки планує збільшити ...
20.05.2025
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Нова форма ТТН: огляд змін Мікро, мале, середнє чи велике: навіщо треба визначати розмір підприємства Затверджуємо та оновлюємо штатний розпис: правила та нюанси Сп...
17.04.2025
З 16.04.2025 почали діяти терміни зберігання документів щодо військового обліку
Більше за темою: Накази та розпорядження: основні терміни, види і строки зберігання Строки зберігання первинних документів збільшено: чи вплине це на строки давності для перевірок Міністерство юстиції наказом від 14.03.2025 № 748/5 затвердило зміни до Переліку типових документів, що створюють під ...
Нове
08.07.2025
Дії роботодавця у разі мобілізації працівника та за відсутності відповідних документів
Після отримання документів від працівника або ТЦК та СП необхідно видати наказ про увільнення працівника від роботи з дати мобілізації та скорегувати дані у табелі обліку використання робочого часу. Необхідно змінити причину відсутності на «інший невідпрацьований час», передбачений закон...
08.07.2025
Чи обов’язкове укладання колективного договору на підприємстві в умовах воєнного стану
Колективний договір є дієвим інструментом соціального захисту найманих працівників та стимулом дотримання роботодавцями вимог чинного законодавства про працю та інших питань соціальної політики. Більше за темою: Доплату за роботу на комп’ютері передбачено колдоговором: чи може роботодавець її...
08.07.2025
Відповідальність роботодавця за порушення права на відпустку
Розглянемо порядок надання щорічних відпусток, хто може взяти відпустку раніше, тривалість відпустки, особливості надання відпусток у період дії воєнного стану тощо. Більше за темою: Резерв на оплату відпусток: чи є різниці з податку на прибуток? Надання відпустки після звільнення з військової слу...
Кращі матеріали