Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Орендар не повернув землю після закінчення оренди: Верховний Суд визначив спосіб захисту порушених прав орендодавця

Роз’яснення
04.08.2025

Належним способом захисту порушених прав орендодавця щодо земельної ділянки, яка передана на підставі договору оренди, строк якого після його попередньої пролонгації на момент звернення з позовом до суду закінчився, є зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду.

За обставинами справи ТОВ отримало право користування земельною ділянкою на підставі судового рішення про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки строком на 5 років. Згодом міська рада прийняла рішення про зміну умов договору, після чого сторони підписали новий договір оренди у формі новації та зареєстрували його. Пізніше строк дії договору було продовжено ще на 5 років. Проте після завершення цього строку договір не поновлювався, але ТОВ земельну ділянку не повернуло.

У зв’язку з цим прокурор звернувся до суду в інтересах держави, стверджуючи також, що земельна ділянка розташована в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини та історичному ареалі міста і була передана з порушенням вимог законодавства. Крім вимоги про повернення ділянки, прокурор заявив вимоги про визнання незаконним і скасування рішення міської ради, визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації права оренди.

Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову, оскільки, зокрема, наявність зобов’язальних відносин між відповідачами унеможливлює пред’явлення негаторного позову, а, заявляючи вимогу про визнання недійсним договору, прокурор фактично намагається переглянути судові рішення, якими був визнаний укладеним такий договір та продовжений строк його дії. Також апеляційний суд звернув увагу на припинення дії оспорюваного договору оренди з огляду на закінчення строку, на який його було укладено.

Розглядаючи спір, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що наявність зобов’язальних (договірних) правовідносин щодо спірної земельної ділянки унеможливлює її повернення із застосуванням положень ст. 391 Цивільного кодексу (далі – ЦК) (шляхом пред’явлення негаторного позову до суду).

У разі закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, та невиконання орендарем свого обов’язку з повернення земельної ділянки належним та ефективним способом захисту порушених прав орендодавця відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК є зобов'язання орендаря повернути земельну ділянку, яка була предметом цього договору.

У цій справі, встановивши, що позов прокурора спрямований на повернення спірної земельної ділянки за наслідком закінчення строку дії договору оренди територіальній громаді, Велика Палата Верховного Суду розглянула вимогу позову прокурора про зобов’язання відповідача повернути, а міську раду – прийняти спірну земельну ділянку як вимогу про повернення цієї земельної ділянки територіальній громаді за правилами ст. 785 ЦК та ст. 34 Закону від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» (як правовий наслідок припинення договору оренди землі).

Водночас інші позовні вимоги прокурора були визнані неналежними та неефективними. Зокрема, оспорюване рішення міської ради вичерпало свою дію виконанням і його скасування не відновить порушеного права. Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору, який припинився внаслідок закінчення строку дії, то прокурор не обґрунтував, яким чином їх задоволення за одночасного заявлення вимоги про зобов’язання ТОВ повернути земельну ділянку впливає на відновлення порушеного права.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови в задоволенні позову про зобов’язання ТОВ повернути спірну земельну ділянку та ухвалила нове – про їх задоволення. В частині відмови в задоволенні решти позовних вимог ВП Верховного Суду змінила оскаржувані судові рішення, виклавши їхні мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Посилання на постанову ВП Верховного Суду від 16.07.2025 у справі № 910/2389/23 (провадження № 12-14гс25) буде невідкладно додане після її оприлюднення в ЄДРСР.

«Судова влада України»

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
23.02.2026
Раді пропонують дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП
Законопроєктом передбачається створення правового механізму функціювання домогосподарств (домоекономік) в Україні.  Больше по теме: Все для ФОП Дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП – це передбачає законопроєкт № 8143, який Комітет соціальної політики рекомендував при...
23.02.2026
До 28 вересня 2026 року пропонують продовжити перехідний період для функціонування місць доставки
Мінфіном розроблено проєкт наказу з метою продовження до 28 вересня 2026 року перехідного періоду для функціонування місць доставки, визначених митними органами.   Більше за темою: Підприємець планує займатися зовнішньоекономічною діяльністю: чи потрібна акредитація на митниці? Як ...
07.01.2026
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Мінімальна зарплата і прожитковий мінімум – 2026: головні цифри року та їх вплив на базові показники Бухгалтерський облік та первинні документи: зміни-2026 Пра...
Нове
27.02.2026
Як працює та коли припиняється електронний документообіг з ДПС
Розглянемо, у яких випадках система автоматично завершує електронний документообіг. Більше за темою: Електронний документообіг: чи може підпис на документі бути пізніше дати складання Електронний документообіг Завдяки цифровізації спілкування платника податків із податковими органами стало шв...
27.02.2026
Як ФОП подати декларацію з податку на прибуток у разі виплати доходів нерезиденту
ФОП, фізособа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або СГ (юрособа чи ФОП), який обрав спрощену систему оподаткування, повинні за підсумками податкового (звітного) року протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року, подавати до к...
27.02.2026
Податковий агент сплатив податок за фізособу: чи буде це додатковим благом
Сума податкового зобов’язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18 %. Більше за темою: Підприємство сплатило ПДФО з вартості подарунка, виданого працівнику: це додаткове благо? Чи вважається додаткови...
Кращі матеріали