У 2026 році НБУ очікує зниження ВВП, але зарплати зростуть

Більше за темою:

Обчислюємо середню зарплату для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю

Щокварталу Національний банк оновлює макроекономічний прогноз і публікує його в Інфляційному звіті. Звіт містить багато корисної інформації, але призначений здебільшого для фахівців. На цій сторінці простою мовою пояснюємо, як НБУ бачить майбутнє економіки України.

Роз&;яснення ґрунтуються на прогнозі з Інфляційного звіту за квітень 2026 року.

Як почувається економіка?

На початку року економіка України сильно постраждала через масштабні повітряні атаки росії на об’єкти енергетики, морські порти і залізницю. Одним із наслідків стало суттєве збільшення дефіциту електроенергії. Цього року він відчувався особливо гостро на тлі дуже холодної зими. Відключення електроенергії призвели до перебоїв у роботі бізнесу та обмежили виробництво, передусім великих промислових підприємств.

Навесні економічна активність пожвавилася. Потепління та ремонти пошкодженої інфраструктури сприяли поліпшенню ситуації в енергетиці. Допомогло і те, що бізнес активно встановлював системи альтернативного енергозабезпечення. Однак через складну зиму реальний ВВП України у І кварталі скоротився на 0,5  %, за даними Державної служби статистики.

НБУ очікує, що економіка повернеться до зростання у ІІ кварталі. Цьому, зокрема, сприятиме активізація надходжень міжнародної допомоги. ЄС остаточно узгодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 млрд євро для України і незабаром ці кошти почнуть надходити до бюджету. Це дасть змогу уряду активніше підтримувати економіку через проєкти відбудови, інвестиції в обороноздатність, а також програми соціальної підтримки.

За прогнозом НБУ, загалом у 2026 році економіка зросте на 1,3 %. У міру поліпшення безпекової ситуації економічне зростання може пришвидшитися до 3–4 % у наступні роки.

Що з робочими місцями та зарплатами?

Ситуація на ринку праці поліпшилася. Хоча бізнес все ще скаржиться на нестачу працівників, кількість шукачів роботи збільшується. Згідно з даними сайтів із працевлаштування кількість резюме впродовж останніх місяців зростала швидше, ніж кількість вакансій. Це, у тому числі, результат припинення міграції з України. За даними Державної прикордонної служби України, у I кварталі 2026 року кількість громадян, які в’їхали в країну, перевищила кількість тих, хто виїхав.

Однак загалом брак кадрів зберігається, особливо не вистачає фахівців робітничих спеціальностей. Це спонукає приватний бізнес активно конкурувати за працівників, підвищуючи зарплати. У державному секторі на початку року зарплати також зростали – як через підвищення мінімальної зарплати, так і через перегляд посадових окладів окремих категорій, зокрема освітян.

НБУ очікує, що загалом у 2026 році середні реальні (тобто з вирахуванням інфляції) зарплати зростуть майже на 12 %, а в наступні роки вони зростатимуть на 6–7 %.

Що з цінами?

Із червня 2025 року до січня 2026 року інфляція знижувалася, однак упродовж останніх місяців знову почала зростати. Основні причини – зимові атаки росії на українську енергетику та спалах війни на Близькому Сході навесні. Як наслідок, енергоресурси – електроенергія, нафта та газ – суттєво подорожчали, тому бізнес теж почав активніше підвищувати ціни на свою продукцію. Додатково на ціни вплинуло послаблення курсу гривні в попередні періоди та подальше зростання витрат бізнесу на оплату праці.

Водночас темпи зростання споживчих цін залишаються помірними. У квітні типовий споживчий набір товарів і послуг коштував у середньому на 8,6 % дорожче, ніж рік тому. НБУ очікує, що через вплив дорожчих енергоресурсів інфляція пришвидшиться до кінця року, однак не стрімко – до 9,4 % у річному вимірі. Надалі інфляція має повернутися до зниження.

За умови, якщо війна на Близькому Сході не буде тривалою, ціни на енергоресурси поступово знижуватимуться. Очікуване нарощування врожаїв стримуватиме зростання цін на продовольство. НБУ теж протидіятиме ціновому тиску, зокрема не допускатиме надмірних курсових коливань на валютному ринку. Відповідно до прогнозу НБУ все це допоможе знизити інфляцію до 6,5 % у 2027 році і до цілі Національного банку 5 % у 2028 році.

Як захистити заощадження від інфляції?

Гривневі депозити та облігації уряду (ОВДП) залишаються дієвими інструментами для захисту гривневих заощаджень від інфляції. Чимало банків пропонують 15–17 % річних за строковими депозитами в національній валюті (12–13 % після оподаткування). Ставки за ОВДП, які сьогодні можна придбати навіть у банківських застосунках, становлять від 13 % до майже 17 % (цей дохід не оподатковується).

Такі дохідності перекривають очікуваний рівень інфляції. Наприклад, згідно з останніми опитуваннями українці очікують інфляцію на рівні близько 11% упродовж наступних 12 місяців. А банки, бізнес і фінансові аналітики очікують ще нижчі темпи зростання цін. Тож не дивно, що гривневі депозити і ОВДП користуються стабільним попитом, а вкладення населення в ці інструменти дедалі збільшуються.

Щоб підтримувати ці тенденції, НБУ утримує облікову ставку на рівні 15 %. Вона є орієнтиром вартості грошей, на який зважають банки, коли встановлюють ставки за депозитами. Інтерес до гривневих заощаджень є дуже важливим, адже що більше українці довіряють гривні, то менше купують іноземної валюти. Це, зі свого боку, зменшує тиск на курс гривні та на ціни.

НБУ