Вартість відмитого у 2025 році майна сягнула 12,35 млрд грн

Більше за темою:

Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків: що змінилося?

Чи є приводом для перевірки продавця порушення кримінальної справи стосовно покупця

1 344 кримінальні правопорушення за легалізацію майна зареєстрували у 2025 році за даними Генеральної прокуратури України. Це у 3,4 раза більше, ніж у 2021 році, і майже у 5 разів більше, ніж у 2019 році. Встановлена вартість відмитого майна сягнула 12,35 млрд грн, тоді як під арешт потрапило 590 млн грн. Наразі до суду доходить майже кожна друга справа.

1 344 кримінальні правопорушення за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 Кримінального кодексу України, далі – ККУ), зареєстрували торік. Це у 3,4 раза більше, ніж у 2021 році та майже у 5 разів більше, ніж у 2019 році.

Водночас дедалі більше таких справ доходять до суду. Якщо у 2020–2021 роках судову перспективу мало лише кожне четверте кримінальне правопорушення, то зараз – майже кожне друге. У 2024 році до суду було направлено 49 % проваджень, а у 2025 році – 45 %.

Для доведення саме легалізації майна мало встановити не лише факт можливого первинного злочину – слідство має довести походження активів від конкретного злочину, простежити рух коштів, а також підтвердити, що відповідні операції були спрямовані саме на приховування або маскування їхнього незаконного походження. Саме з цим на практиці виникає найбільше труднощів, зазначають юристи. Саме тому дуже часто після гучного початку розслідування та заяв про відмивання коштів справа або взагалі нічим не завершується, або ж обвинувачення за ст. 209 ККУ зникає в процесі розслідування, пояснює радник юридичної фірми Asters Орест Стасюк.

Загалом 3,3 тисячі кримінальних проваджень за відмивання коштів опрацювали торік. Понад половина справ була розпочата ще в попередні роки. За результатами розслідувань до суду передали 595 обвинувальних актів, а підозри отримали 832 людини.

Загальна сума відмитого майна становила 12,35 млрд грн, а під арешт потрапило 590 млн грн.

«Така різниця між сумами, які фігурують у провадженнях, і реально арештованими активами є цілком закономірною. Для арешту майна слідству потрібно обґрунтувати зв&;язок конкретного активу з імовірним злочином. На початкових етапах розслідування зробити це часто складно або неможливо, тому суми арештів можуть суттєво відставати від сум, які фігурують у матеріалах справ. У подібних справах значно важливіше дивитися на кількість обвинувальних вироків, які набрали законної сили, та на обсяг активів, щодо яких суд дійсно встановив злочинне походження коштів і конфіскував, а не лише на суми, які були заявлені слідством на початку розслідування», – зауважує Орест Стасюк.

Найбільше проваджень відкрила Нацполіція: 61 % усіх справ. Ще 16 % розслідувало Бюро економічної безпеки, 11 % – Державне бюро розслідувань, 7 % – Національне антикорупційне бюро України. Частка СБУ та Держфінмоніторингу склала по 3 %.

Втім, якщо оцінювати не кількість справ, а масштаби виявлених схем, лідерами є саме Бюро економічної безпеки та НАБУ. У справах, які розслідувало БЕБ, встановлено факти легалізації майна на суму 5,42 млрд грн, а у справах НАБУ – на 4,56 млрд грн. Разом ці два органи виявили понад 10 млрд грн легалізованих активів, або 81 % від загальної встановленої суми.

Про масштабність таких розслідувань свідчать і середні суми в одній справі. Якщо у провадженнях БЕБ на один обвинувальний акт припадає в середньому 63,8 млн грн легалізованого майна, то у справах НАБУ цей показник сягає 240,1 млн грн.

603 правопорушення за легалізацію майна зафіксували за перші 5 місяців цьогоріч. Це на 10 % менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас у 38 % таких проваджень було повідомлено про підозру, а до суду дійшло 25 % справ.

Контекст

Варто зазначити, що стрімке зростання кількості справ про відмивання коштів пов’язане не лише з активністю правоохоронців, а й із змінами до законодавства, які набули чинності у 2020 році. Якщо раніше для розслідування відмивання коштів потрібно було спочатку довести основний злочин, з якого походили гроші чи майно, та отримати рішення суду, то тепер стаття про відмивання коштів дедалі частіше фігурує як додаткова кваліфікація у справах про корупцію, економічні та інші тяжкі злочини. Тому зростання статистики значною мірою відображає зміну підходів до розслідування, а не лише збільшення кількості самих злочинів.

Опендатабот