Санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю: представництво не є відповідачем – Верховний Суд

Більше за темою:

Санкції за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю

Виконуємо норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році: три ситуації

Обчислюємо середню зарплату для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю

Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі № 320/37827/24 визначив підхід до застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю у випадку, коли роботодавцем є представництво іноземної компанії. 

Суть спору полягала у стягненні з представництва іноземної компанії понад 2,3 млн грн санкцій і пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Позов було подано органом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. 

Суди першої та апеляційної інстанцій закрили провадження, зазначивши, що представництво іноземної компанії не є юридичною особою та не має адміністративної процесуальної правосуб’єктності. Відповідно, воно не може бути відповідачем у справі. 

Верховний Суд погодився з цим висновком і наголосив, що процесуальна правоздатність та дієздатність визнається за юридичними особами, тоді як представництво є лише відокремленим підрозділом, який діє від імені юридичної особи, але не набуває самостійного статусу суб’єкта права. 

Суд підкреслив, що представництво не може виступати стороною у справі, не несе самостійної відповідальності та не може бути об’єктом стягнення санкцій у судовому порядку. У зв’язку з цим провадження у справі було закрито правомірно. 

Окремо зазначено, що у цьому випадку спір не підлягає розгляду не лише в адміністративному суді, а загалом не може бути розглянутий у судовому порядку щодо такого відповідача, оскільки відсутній належний суб’єкт відповідальності. 

Постанова має практичне значення для застосування санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Зокрема, вона підтверджує, що притягнення до відповідальності можливе лише щодо юридичної особи, а не її представництва. 

Водночас для контролюючих органів це означає необхідність визначення належного відповідача при зверненні до суду, а для роботодавців – можливість використовувати аргумент щодо відсутності правосуб’єктності представництва у подібних спорах. 

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міськради