Рішенням суду позбавлено премії головну бухгалтерку: що стало причиною

Рівненський апеляційний суд не погодився з рішенням суду попередньої інстанції, яким частково задоволено позов про визнання незаконним та скасування наказу, зобов’язання вчинити певні дії і відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачка визнала, що вона безпосередньо не доводила інформацію за розрахунковими листами до відома працівників, а вручала винятково тим, хто особисто звертався до неї за цими відомостями.

Суд апеляційної інстанції переглянув апеляційну скаргу, подану державним закладом, відповідачем у справі, на рішення місцевого суду, яким частково задоволено позов їх працівниці та визнано незаконним і скасовано наказ про позбавлення її преміювання й стягнуто з роботодавця моральну шкоду.

Представниця відповідача в апеляційній скарзі просила оскаржуване судове рішення скасувати та ухвали нове – про відмову у задоволенні позовних вимог.

Рівненський апеляційний суд задоволив апеляційну скаргу відповідача за наступних підстав.

Суду відомо, що сторони перебувають у трудових відносинах.

Преміювання працівників роботодавця проводиться відповідно до положень Конституції України, КЗпП, Закону ВІД 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі – Постанова № 1298), наказу МОН від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» (далі – Наказ № 557).

Наведеними нормативними актами керівникам навчальних закладів надано право затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці (пп. «в» п. 4 Постанови № 1298, пп. 5 п. 4 Наказу № 557).

Ці ж правила містяться у п. 7.3 Статуту відповідача, за яким директор закладу встановлює доплати, надбавки до посадових окладів та премії за конкретні результати праці й інші матеріальні заохочення працівникам закладу в межах затвердженого фонду оплати праці в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 3.12 Колективного договору на 2020–2023 роки між адміністрацією та профспілковим комітетом державного закладу передбачено, що преміювання працівників проводиться за підсумками роботи за кожний місяць, з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах фонду оплати праці (економії коштів на оплату праці) у суворій відповідності з вимогами до Положення про порядок і розміри преміювання та надання матеріальної допомоги працівників установи (далі – Положення). Зокрема, при визначенні розміру премії враховується (п. 1.1 Положення):

• сумлінне виконання посадових обов’язків;
• своєчасне та якісне виконання наказів, планів роботи центру, а також доручень директора центру, його заступників;
• дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни;
• стан дотримання фінансової дисципліни;
• стан дотримання відомчої Інструкції про організацію діловодства;
• якість навчання в групах слухачів;
• для водіїв – утримання транспортних засобів у технічно-справному стані та дотримання Правил дорожнього руху;
• для технічних працівників – чистота та порядок в приміщеннях, підтримання в належному стані будівель та території Центру.

Відповідно до п. 3.1. Положення розмір премії зменшується за:

• неповне або неякісне виконання обов’язків, передбачених посадовою інструкцією;
• несвоєчасне або неякісне виконання завдань, передбачених планами роботи, наказами, а також доручень керівництва;
• порушення виконавчої дисципліни, несвоєчасне подання інформацій, звітів, повідомлень тощо;
• несвоєчасний і неякісний розгляд звернень громадян, листів, юридичних осіб;
• недоліки у роботі, що відмічені в актах перевірки роботи Центру;
• без поважних причин порушує терміни виконання доручень;
• порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

Працівники за рішенням керівництва позбавляються премії, визначених у пп. 3.1.1–3.1.7 цього Положення, повністю або частково, якщо в місяці, за який виплачується премія, вони притягувались до дисциплінарної відповідальності або до них застосовувались заходи дисциплінарного впливу, а також, якщо мало місце порушення строків або невиконання доручень, завдань (п. 3.2).

Верховний Суд у постанові від 15.05.2017 у справі № 6-2790цс16 зазначив, що при вирішенні спорів про виплату премій необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

Позивачку, як провідного бухгалтера держустанови, визначено відповідальною особою за видачу розрахункових листів працівникам закладу щомісячно з 1-го до 10-го числа місяця, наступного за звітним. Її зобов’язано видавати довідки працівникам про заробітну плату, тобто надати кожному працівникові, у тому числі й тим, хто працює в структурних підрозділах поза межами обласного центру, інформацію про розмір заробітної плати. Зі своїми обов’язками позивачка ознайомлена і ця обставина нею у суді не заперечувалась.

Із витягу з протоколу загальних зборів трудового колективу, який міститься в матеріалах справи, відомо, що на загальних зборах трудового колективу вже піднімалося питання про факти звернення працівників про труднощі, які виникають в отриманні розрахункових листів про оплату праці. Також ішлося про вжиття відповідних заходів для отримання інформації про нараховану працівникам заробітну плату у зручний для них спосіб. Пропонувалося надавати розрахункові листи у заклеєному виді через кореспонденцію, яка передається до навчальних відділень.

Отже, є очевидним факт невиконання позивачкою вимог закону, положень локальних нормативних актів і доручення керівника щодо обов’язку повідомити працівників про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці, а саме про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань із заробітної плати, суму заробітної плати, що належить до виплати.

Тобто вина позивачки у спірних правовідносинах є доведеною і обґрунтованою.

Встановлено, що премія, якої позбавлено позивачку, є заохочувальною виплатою і не є обов’язковою складовою частини заробітної плати, тобто не є виробничою премією. Отже, у спірних правовідносинах преміювання/депреміювання позивача та інших працівників відноситься до виключних дискреційних повноважень роботодавця.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів також не погодилася із обґрунтованістю стягнення із відповідача на користь позивачки.

Так, ця позовна вимога є похідною від основної вимоги, тобто повністю залежить від визнання оспорюваного наказу незаконним. Оскільки задоволення вимоги позивачки про визнання незаконним і скасування наказу, яким її позбавлено премії за місяць, унеможливлюється відсутністю правових і фактичних підстав для цього, тому не може бути задоволеною і вимога про відшкодування моральної шкоди.

Норма ст. 237¹ КЗпП передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Як убачається, суд першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин увагу на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним.

Постанова Рівненського апеляційного суду від 27.05.2025 у справі № 570/6227/24 (провадження № 22-ц/4815/735/25).

«Судова влада України»