Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Особливості блокування коштів на рахунках боржників: роз'яснює Мін'юст

17.05.2024

Виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон). Він зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Абзацом першим ч. 1 ст. 48 Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 18 Закону визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку визначеному ст. 351 Податкового кодексу, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування ПДВ, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом призначення, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
У постанові про накладення арешту на кошти, які обліковуються на рахунках боржника в банківських установах, зазначається про накладення арешту на кошти боржника, окрім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено Законом.

Перелік підстав для зняття арешту з майна (коштів) боржника визначений ст. 59 Закону. Зокрема, ч. 2 зазначеної статті Закону передбачено, що виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня, з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 34 цього Закону.

Крім того, ч. 5 ст. 59 Закону передбачено, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Водночас слід зазначити, що Законом не передбачено заборони щодо звернення стягнення на кошти військовослужбовців.

Також повідомляємо, що збільшення кількості звернень з питань накладення арешту на кошти боржників та зняття арешту з коштів на рахунках боржників, спричинено прийняттям Верховною Радою Закону  від 11.04.2023 № 3048-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» (далі – Закон № 3048) (набрав чинності з 06.05.2023), яким внесено зміни до п. 102 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Цією редакцією змінено порядок розпорядження фізособами-боржниками коштами, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022.

Унесеними змінами передбачено, зокрема, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:

  • фізичні особи – це боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, які можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Держбюджет на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа – боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг».

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа – боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа – боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи – боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи – боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

  • надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);
  • перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Інформація станом на 16.05.2024

Мін’юст


Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
23.02.2026
Раді пропонують дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП
Законопроєктом передбачається створення правового механізму функціювання домогосподарств (домоекономік) в Україні.  Больше по теме: Все для ФОП Дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП – це передбачає законопроєкт № 8143, який Комітет соціальної політики рекомендував при...
23.02.2026
До 28 вересня 2026 року пропонують продовжити перехідний період для функціонування місць доставки
Мінфіном розроблено проєкт наказу з метою продовження до 28 вересня 2026 року перехідного періоду для функціонування місць доставки, визначених митними органами.   Більше за темою: Підприємець планує займатися зовнішньоекономічною діяльністю: чи потрібна акредитація на митниці? Як ...
06.03.2026
З 14 березня 2026 року зміниться процедура оформлення призупинення трудових відносин
14 березня 2026 року набирають чинності зміни в процедурі оформлення призупинення трудових відносин.  Більше за темою: Призупинення дії трудового договору: що зміниться з 14.03.2026? Наказ про скасування призупинення дії трудового договору У червні набув чинності Закон від 01.05.2025 № 4...
Нове
20.04.2026
Чи можна змінити бізнес-план після отримання гранту за програмою «Власна справа» (єРобота)
Так, змінювати бізнес-план після отримання мікрогранту можна. Це нормальна ситуація, адже під час роботи можуть змінюватися умови, ціни, постачальники або навіть підхід до розвитку бізнесу. Більше за темою: За умовами гранту підприємець має працевлаштувати працівників: як це відобразити у пода...
20.04.2026
Яким було шахрайство з платіжними картками у 2025 році
У 2025 році на один мільйон видаткових операцій із платіжними картками припадало 27 шахрайських операцій, що на 14 % менше порівняно з 2024 роком. Для посилення захисту персональних даних Національний банк рекомендує громадянам пройти ідентифікацію в оператора мобільного зв’язку (тобто &l...
17.04.2026
Чого коштує помилка нотаріуса в договорі купівлі-продажу будинку – судова практика
Після укладення договору купівлі-продажу житлового будинку власниця виявила, що в тексті договору будинок зазначений як кам’яний, хоча в технічному паспорті було вказано, що його стіни є глинобитними.  Більше за темою: Послуги з консалтингу та супроводження купівлі нерухомості: чи в...
Кращі матеріали