Більше за темою:
Валютні послаблення від НБУ: дивіденди за 2023 рік і не лише
Гривневі кредити надалі стрімко зростали, забезпечуючи основний внесок у нарощення активів банківського сектору третій квартал поспіль. Ринкове кредитування поза межами державних програм підтримки надалі переважало, висока якість портфеля зберігалася, а ставки за кредитами знизилися. Про це йдеться в Огляді банківського сектору за ІІІ квартал 2025 року.
За даними огляду, проникнення кредитів до ВВП після паузи з початку повномасштабного вторгнення зростає три квартали поспіль дедалі швидшими темпами (чисті кредити бізнесу вже становлять 8,4 % ВВП, населенню – 3,2 %).
Протягом кварталу надалі інтенсивно зростали кредити приватним та окремим державним компаніям. Найбільші реципієнти – сектори торгівлі, фінансових послуг, машинобудування, сільського господарства, енергетики та харчової промисловості. Кредитний портфель і далі нарощували всі групи банків, найшвидше – державні.
У річному вимірі швидше зростали довгострокові кредити на капітальні інвестиції, тож частка довгострокових кредитів у чистому гривневому портфелі бізнесу збільшилася і перевищила 25 %.
Завдяки доступним умовам портфель зростає передусім за межами державної підтримки, тож частка субсидійованих позик у гривневому портфелі бізнесу скоротилася до 27,4 %. Водночас обсяг кредитів підприємствам оборонно-промислового комплексу, наданих за програмою державної підтримки, сягнув близько 5 млрд грн.
У портфелі кредитів населенню домінують незабезпечені кредити, водночас частка іпотеки в цьому портфелі зросла до 13,4 %.
Якість кредитного портфеля і далі поліпшувалася – частка NPL скоротилася до десятирічного мінімуму на рівні 25 % (14,3 % без урахування старих кредитів державних банків, визнаних непрацюючими під час реформи 2015–2017 років, включно з боргами колишніх власників «ПриватБанку»).
У ІІІ кварталі банки вперше з початку року наростили власний портфель ОВДП, реагуючи на більшу їх пропозицію від уряду, натомість обсяги депозитних сертифікатів скоротилися.
Зобов’язання банків і далі зростають передусім за рахунок збільшення обсягу коштів населення. Частка строкових залучень за квартал майже не змінилася (33,9 %), а рівень доларизації вкладів фізичних осіб під впливом швидшого зростання гривневих вкладів знизився до 33,6 %.
Збільшення обсягу коштів бізнесу відновилося після ситуативного зменшення через значні витрати коштів державних компаній на закупівлю енергоносіїв та обладнання з рахунків у державних банках.
Банки переважно не переглядали ставки за коштами клієнтів упродовж кварталу, і на вартість залучень передусім впливала їхня строкова структура та розподіл коштів між банками.
Ринкові ставки за гривневими кредитами бізнесу знизилися з липневого ситуативного піку у 16 % річних до 15,3 % річних у вересні. Найнижчу середню ставку пропонували іноземні банки – 13,7 % річних.
За ІІІ квартал 2025 року сектор отримав 39,9 млрд грн прибутку. Його рушієм залишається кредитування – частка процентних доходів від кредитів у загальних процентних доходах за квартал зросла до 47,8 %.
Нині працюючі банки не порушують чинних мінімальних вимог до капіталу включно з коефіцієнтом левериджу.
До кінця року НБУ визначить графік активації буферів консервації капіталу та системної важливості для їх поступового формування без зниження потенціалу кредитування. Також до кінця року планується перегляд підходу до оцінки нормативу максимального розміру експозиції контрагента для банків (LEX).
Викликом для сектору може стати запровадження підвищеної ставки податку на прибуток на рівні 50 % у 2026 році. У разі ухвалення таке рішення матиме негативний вплив на стійкість сектору, його кредитну активність та інвестиційну привабливість, перспективи приватизації державних банків.
Довідково. Дані щодо кредитів і депозитів, що публікуються в Огляді банківського сектору, відрізняються від відповідних даних, опублікованих у підрозділі «Грошово-кредитна статистика» на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку, оскільки:
НБУ