Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

НБУ зберіг облікову ставку на рівні 13 %

Важливо
20.09.2024

Правління НБУ ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13 %. Це рішення сприятиме поступовому поверненню інфляції до цілі 5 % у наступні роки та підтримає стійкість валютного ринку. 

Упродовж останніх місяців інфляція очікувано пришвидшилася.

У серпні споживча інфляція зросла до 7,5 % у річному вимірі, що було близьким до липневого прогнозу НБУ. Фундаментальний ціновий тиск, вимірюваний показником базової інфляції, також посилювався (6,5 % p/p). Зростання споживчих цін зумовлювалося впливом гірших цьогорічних врожаїв, збільшенням витрат бізнесу на продовольчу сировину, енергію й оплату праці, а також ефектами від послаблення обмінного курсу гривні в попередні місяці. Однак інфляційні очікування залишалися доволі стійкими. 

Тиск на ціни зберігатиметься найближчим часом, проте в наступному році інфляція сповільниться.

Інфляція помірно зростатиме в найближчі місяці через розширення сукупного попиту внаслідок бюджетних видатків, збільшення витрат бізнесу на оплату праці та електроенергію, підвищення акцизів. Однак виважена монетарна політика НБУ та зменшення зовнішнього цінового тиску сприятимуть поступовому сповільненню інфляції та її поверненню до цілі 5 % упродовж наступних років. Для досягнення цілі НБУ, зокрема, підтримуватиме контрольовану ситуацію на валютному ринку. 

Міжнародні резерви утримуються на достатньому рівні для забезпечення стійкості валютного ринку.

У серпні Україна отримала значний обсяг міжнародної фінансової допомоги, водночас інтервенції НБУ з продажу валюти суттєво зменшилися на тлі скорочення чистого попиту на валюту з боку бізнесу та населення. У результаті станом на початок вересня міжнародні резерви України перевищили 42 млрд дол. США. Досягнення угоди на рівні персоналу щодо п’ятого перегляду програми розширеного фінансування з МВФ у вересні стало ще одним позитивним сигналом щодо збереження достатніх обсягів зовнішньої допомоги та подальшого забезпечення макрофінансової стійкості. З огляду на це та на достатній інструментарій НБУ зберігатиме високу здатність підтримувати стійку ситуацію на валютному ринку, запобігати надмірним курсовим коливанням та забезпечувати рух курсу в обидва боки. 

Міжнародна фінансова підтримка та заходи з мобілізації внутрішніх ресурсів мають допомогти уряду профінансувати дефіцит бюджету без звернення до емісійних джерел фінансування.

Війна триває. Російська агресія й надалі зумовлює значний тиск на державні фінанси. Ураховуючи необхідність істотних витрат на обороноздатність, бюджетні видатки на 2024 рік суттєво збільшено. У проєкті державного бюджету на 2025 рік передбачено, що видатки залишаться значними – бюджетний дефіцит перевищуватиме 19 % ВВП. 

Фінансування видатків бюджету передбачається за рахунок подальшого нарощування бюджетних доходів, фінансової підтримки від міжнародних партнерів та збільшення внутрішніх запозичень від продажу ОВДП завдяки зусиллям уряду та сприянню з боку НБУ. Це дасть змогу мобілізувати необхідні ресурси та уникнути повернення до емісійного фінансування на прогнозному горизонті. 

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.

Швидкість повернення інфляції до цілі 5 % і стійкість економічного розвитку України значною мірою залежатимуть від характеру і тривалості війни. Російська агресія й надалі генерує такі ризики: 

  • виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності; 
  • можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск; 
  • подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;
  • поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

Зберігається також невизначеність навколо майбутніх обсягів підтримки України міжнародними партнерами, у тому числі через зосередженість багатьох країн на внутрішніх електоральних циклах та підривну роботу, яку росія намагається вести в інших країнах світу й на рівні міжнародних інституцій.

Водночас є ймовірність реалізації низки позитивних сценаріїв, пов’язаних, зокрема, із перерахуванням Україні значних обсягів коштів від знерухомлених російських активів, а також подальшим розширенням експортних можливостей, пришвидшенням євроінтеграційних процесів, підвищенням темпів відновлювальних робіт в енергетиці.  

З огляду на баланс ризиків і необхідність повернення інфляції до цілі 5 % упродовж наступних років та забезпечення стійкості валютного ринку Правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 13 %.

Упродовж останніх місяців ставки за гривневими інструментами знижувалися, відображаючи вплив попередніх заходів із пом’якшення монетарної політики. Однак дохідність депозитів та ОВДП у національній валюті й надалі є достатньою для забезпечення захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення. Останнє залишається одним із важливих завдань НБУ. 

У липні НБУ призупинив пом’якшення процентної політики, щоб зберегти належний рівень дохідності за гривневими інструментами, та наразі вбачає за доцільне утриматися від відновлення циклу зниження облікової ставки. Рішення щодо збереження ключової ставки на рівні 13 % у вересні спрямоване на підтримання інтересу до заощаджень у гривні та стримування попиту на валютному ринку. 

Водночас Правління НБУ ухвалило рішення щодо модифікації параметрів інших інструментів та операцій монетарної політики. Так, із 20 вересня 2024 року знижується ставка за тримісячними депозитними сертифікатами до 15,5 %. Також зменшується ставка за кредитами рефінансування – до 16 %, а максимальний строк їх надання обмежено 14 днями. Ставка за депозитними сертифікатами овернайт і надалі дорівнюватиме обліковій ставці. 

Водночас з 11 жовтня 2024 року НБУ підвищує нормативи обов’язкового резервування на 5 в. п. (за винятком нормативів для строкових вкладів фізичних осіб у гривні строком 93 календарних дні та більше). Крім того, з цієї ж дати НБУ збільшить до 60% частку обов’язкових резервів, яку банки мають змогу покривати за рахунок бенчмарк-ОВДП. За оцінками НБУ, зазначені кроки не створюватимуть ризиків для стійкості валютного ринку й повернення інфляції до цілі на горизонті політики. Натомість комбінація цих заходів збільшить гнучкість банків в управлінні власною ліквідністю та стимулюватиме додатковий попит на ОВДП, що посилить спроможність уряду залучати необхідні обсяги фінансування на внутрішньому борговому ринку. 

НБУ і надалі гнучко адаптуватиме монетарну політику в разі відхилення динаміки макроекономічних показників від очікувань та істотних змін у балансі ризиків для інфляції, стійкості валютного ринку та економічного розвитку

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням НБУ цього рішення, буде оприлюднено 30 вересня 2024 року.   
Наступне засідання Правління НБУ з питань монетарної політики відбудеться 31 жовтня 2024 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка. 

Довідково:

  • з 11 жовтня 2024 року нормативи обов’язкового резервування банків становитимуть:
    • за строковими коштами і вкладами фізичних осіб із мінімальним початковим строком погашення 93 календарних дні та більше в національній валюті – 0 % (не змінюється), а в іноземній валюті – 15 % (до 11 жовтня – 10 %);
    • за коштами на вимогу і коштами на поточних рахунках фізичних осіб, а також за строковими коштами і вкладами фізичних осіб із мінімальним початковим строком погашення до 92 календарних днів у національній валюті – 25 % (до 11 жовтня – 20 %), а в іноземній валюті – 35 % (до 11 жовтня – 30 %);
    • за коштами на вимогу і коштами на поточних рахунках юридичних осіб, строковими коштами та вкладами юридичних осіб (крім інших банків) у національній валюті – 15 % (до 11 жовтня – 10 %), а в іноземній валюті – 25 % (до 11 жовтня – 20 %);
    • за коштами вкладів і коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів й кредитами, отриманими від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій-нерезидентів у національній валюті – 15 % (до 11 жовтня – 10 %), а в іноземній валюті – 25 % (до 11 жовтня – 20 %).

НБУ


Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
14.07.2026
20 ключових новин: підсумки тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Зміни Мінекономіки до критичності підприємств набрали чинності Мінрозвитку оновило критерії важливості підприємств: діє з 03.07.2026 З 03.07.2026 набрали чинності нові критерії від Мінцифри Міноборони скасувало критерії важливості підприємств Через сумісникі...
02.06.2026
Кабмін оновив правила бронювання військовозобов’язаних: нові вимоги для підприємств
Уряд ухвалив Постанову, яка змінює порядок бронювання військовозобов’язаних та перегляду статусу критично важливих підприємств. Документ встановлює нові строки й критерії для бізнесу. Детальніше читайте в цьому матеріалі. Більше за темою: Бронювання працівників за добу: коли можливо Інформац...
09.06.2026
Мінфін затвердив наказ про форми об'єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО для юросіб та ФОП
Мінфін нарешті оприлюднив оновлені форми об’єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО для юросіб та ФОП, затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдино...
Нове
05.08.2026
Несплата ПДФО майже на 27 млн грн: практика БЕБ
Під час досудового розслідування підприємство повністю відшкодувало завдані збитки та сплатило всі належні податкові платежі. Більше за темою: Об’єднана звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: заповнення, виправлення помилок та аналіз найпоширен Справу щодо службових осіб підприємства – виробника ...
05.08.2026
Експортерам ячменю та гороху до Китаю: вимоги до документів і строки подачі
Держпродспоживслужба нагадує про формування переліку місць зберігання, з яких планується експорт ячменю до КНР; переліку осіб, які планують експорт ячменю до КНР; переліку підприємств, які вирощують горох для експорту до КНР; переліку підприємств, які планують експорт гороху до КНР; переліку підприє...
04.08.2026
Дайджест запитів на партнерство для експортерів від 03.08.2026
Розглянемо нові тендерні можливості для представників легкої промисловості. Більше за темою: За умовами гранту підприємець має працевлаштувати працівників: як це відобразити у податковому розрахунку з ПДФО та ЄСВ? Грант від Фонду розвитку підприємництва: які податкові наслідки з 18.01.2024 Дайджес...
Кращі матеріали