Зростання обсягів чистих гривневих кредитів триває півтора року поспіль. Кредитування фізичних осіб зростало темпами попереднього кварталу, бізнесу – дещо повільнішими. Про це йдеться в Огляді банківського сектору за ІІІ квартал 2024 року.
Обсяг чистих активів банків за ІІІ квартал зріс на 1,8 %. Насамперед зросли вкладення банків в ОВДП: на 8,9 % порівняно з попереднім кварталом та на 39 % – з ІІІ кварталом 2023 року. Натомість обсяги депозитних сертифікатів НБУ скорочуються третій квартал поспіль.
Обсяг чистого гривневого кредитного портфеля бізнесу за III квартал зріс на 6,9 % порівняно з попереднім кварталом та на 22,9 % – порівняно з ІІІ кварталом 2023 року. Частка МСП у чистому портфелі гривневих кредитів бізнесу зросла до 60 %. Нарощували обсяги корпоративних кредитів банки усіх груп, найшвидше – приватні. Найбільше зросли кредити в оптовій торгівлі та агросекторі.
Жвавішому наданню позик сприяє подальше поліпшення умов кредитування. Частка позик за програмою «Доступні кредити 5-7-9 %» у гривневому працюючому валовому портфелі знизилася до близько 34 %.
Обсяг чистого гривневого роздрібного кредитного портфеля також зростає: приріст за ІІІ квартал становив 9,7 % порівняно з попереднім кварталом та 40,7 % – з ІІІ кварталом 2023 року. Надалі домінують незабезпечені позики, водночас конкуренція в сегменті дещо посилилася, а частка банків-лідерів – знизилася.
Темп приросту іпотеки трохи сповільнився порівняно з попередніми періодами. Майже все іпотечне кредитування надалі відбувається в державній програмі «єОселя», валовий портфель якої у III кварталі збільшився на 3,5 млрд грн до 21,3 млрд грн. Частка кредитів на нерухомість зросла до 13,4 % від чистого гривневого роздрібного кредитного портфеля.
Якість кредитного портфеля поліпшується вже понад рік по всій банківській системі – частка NPL скоротилася до 32,3 % (20,9 % – без боргів колишніх власників «ПриватБанку» та старих боргів). Зокрема, за кредитами бізнесу показник зменшився до 40,7 %, фізосіб – до 17,6 %. Якість кредитного портфеля хороша. Лише близько 5 % корпоративних позичальників зазнали дефолту за гривневими кредитами упродовж останніх 12 місяців (до жовтня цього року), що співмірно з періодами макроекономічної стабільності.
Обсяги фондування банків у ІІІ кварталі зросли. Водночас обсяг гривневих коштів бізнесу в банках дещо зменшився внаслідок cплати підприємствами податків та зростання їхніх інших витрат. У жовтні припливи коштів бізнесу відновилися.
Обсяги гривневих коштів фізичних осіб у банках за квартал зросли на 1,2 % порівняно з попереднім кварталом та на 15,4 % – з ІІІ кварталом 2023 року. Сезонні відпливи коштів населення в червні компенсовані їх надходженнями в подальші періоди. Строкові гривневі депозити фізосіб у гривні зросли на 0,4 % за квартал.
Зниження ставок за коштами населення уповільнилося: за новими гривневими угодами (включно з коштами на вимогу) ставка за квартал знизилася до 9,6 % річних, за річними вкладами фізичних осіб за показником UIRD – до 12,9 % річних. Ставки за залученими коштами бізнесу повернулися до 8,5 % річних.
Ринкові ставки за гривневими кредитами стабілізувалися: для бізнесу – на рівні близько 15 % річних, для населення – дещо нижче 28 % річних. Ставки за новими кредитами великим підприємствам залишалися нижчими, ніж для МСП.
За ІІІ квартал банки отримали 38,6 млрд грн прибутку, що на 1,2 % нижче, ніж у попередньому кварталі, та на 8,6 % – ніж у ІІІ кварталі 2023 року. Основним джерелом прибутку залишався чистий процентний дохід, попри зниження дохідності активів. Передусім зменшилася дохідність депозитних сертифікатів та їх частка в активах, як наслідок – частка доходів від них у процентних доходах банків скоротилася до 19,1 %. Водночас банки зберегли дохідність інших активів, а процентна маржа зросла до 7,6 % з огляду на швидше зниження вартості зобов’язань.
Прибуток та достатній перехідний період дали змогу банкам безболісно перейти в ІІІ кварталі до нових нормативів достатності капіталу за європейськими стандартами. На кінець ІІІ кварталу жоден банк не порушував мінімальних вимог, хоча регулятивний капітал за квартал скоротився на 12,9 %, а середня достатність регулятивного капіталу в секторі – до 16,2 %.
Низка банків потребуватиме коригування бізнес-планів, а деякі – ймовірно програм капіталізації за результатами оцінки стійкості 2023 року в разі набрання чинності законодавчими змінами, які передбачають повторне підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50 % за 2024 рік. Однак прибутковість забезпечить здатність цих фінустанов накопичити необхідні запаси капіталу надалі.
Умови кредитування надалі поліпшуватиме поетапна реалізація Стратегії з розвитку кредитування, завдяки якій вже стали доступнішими енергокредити. Одним із наступних пріоритетів стануть заходи зі зниження рівня непрацюючих кредитів у секторі.
НБУ наступного року повертається до звичної оцінки стійкості банківської системи, включно зі стрес-тестуванням за несприятливим сценарієм. Банки повинні будуть забезпечити належний рівень капіталу до кінця 2025 року. Підходи до перевірки якості активів зовнішніми аудиторами будуть затверджені найближчим часом.
Довідково. Дані щодо кредитів і депозитів, що публікуються в Огляді банківського сектору, відрізняються від відповідних даних, опублікованих у підрозділі «Грошово-кредитна статистика» на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку, оскільки:
НБУ
Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm