Коротко про алгоритми роботи СМКОР

Перший критерій складається з трьох частин.

Перша: невідповідність обсягів поставки залишкам різниці (коефіцієнт 1,5). Якщо розписати формулу, вийде така умова для блокування:

V постав. НН> = 1,5 * Залишок різниці, де

Залишок різниці = позитивне значення (V прид. - V постав.) З V постач.

НН - обсяг поставки товару / послуги без ПДВ за податковою накладною, що відправляється на реєстрацію;

V пріобр.- обсяг придбання цього товару / послуги з 01.01.2017 р по вхідних податковим;

V постав. - обсяг поставки товару / послуги без ПДВ з 01.01.2017 р по вихідним податковим;

Залишок різниці вважається таким чином:

Припустимо, по вхідних податковим надійшло товару на 1000 грн. Націнка при реалізації товару - 49%. Залишок вважається на дату отримання товару - 1000 грн. На дату реалізації 50% партії - (1000 - 745) = 255 грн. (Накладна на 745 грн. Зареєструється, оскільки на дату реєстрації 745/1000

На дату реалізації друге 50% партії розрахунок відбуватиметься наступним чином: 745/255 = 2,92> 1,5. Це означає, що податкова на другу половину партії не буде зареєстрована навіть при фактичній наявності товару. Плюс якщо продаж здійснюється тієї кількості товару, який знаходився в залишках на 01.01.2017 р, звичайно ж СМКОР цього не побачить і заблокує податкову накладну. Це проблема всієї реальної оптової торгівлі (крім малих, великих і тих, у кого податкове навантаження більше 5%).

Що стосується розрахунку залишків товарів для цілей визначення 75% ризикової групи товарів, то виходячи з вищевикладеного алгоритму визначаються залишки по всіх групах товарів / послуг в розрізі 4-х значних кодів УКТ ЗЕД та ДКПП (крім підакцизних та імпортних товарів - там швидше за все беруться всі знаки). Потім в цих загальних залишках виділяються групи ризикових товарів (без послуг) і визначається їх питома вага. Якщо більше 75% - це підстава для блокування при спрацьовуванні всіх інших умов (невідповідність обсягів і відсутність інформації про поставляються товари / послуги в Таблиці). Про другий критерії я зараз не кажу.

Багато хто вважав, що ризикові товари визначаються в рамках податкової, яка відправлена ​​на реєстрацію в ЄРПН і проходить Моніторинг. Ні це не так. Фактично залишки товарів / послуг визначаються весь час, посде кожного приходу або витрати такого товару / послуги згідно з податковими накладними. Якщо навіть немає реалізації товару / послуги, залишки визначаються в рамках їх приходу з податкових. У зв'язку з цим за товарами / послугами, придбаним для власного споживання та використання в госп. або навіть нехоз. діяльності, залишки будуть вважатися і накопичуватися по парафіях. Якщо там є ризикова група товарів (наприклад, бензин або папір або автомобіль), то рано чи пізно питома вага таких товарів придбає значних масштабів. Саме тому друга складова першого критерію не є достатнім фільтром для блокування: під неї потраплять як скрутчик, так і реальні підприємства.

Ось так і виходить, що система моніторингу робить розмежування між реальним бізнесом і фіктаря, що і створило умови для блокування роботи як реальних продавців, так і реальних покупців товарів/послуг.

Джерело: https://www.facebook.com/ydrogovoz/po...