Які перспективи малого і середнього бізнесу в Україні

    Найкращий діловий клімат в Україні спостерігається у Вінницькій, Львівській, Рівненській, Тернопільській та Закарпатській областях.

    Такі результати щорічного дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Про загальну картину ділового клімату та як функціонує малий та середній бізнес в Україні.

    Бізнес-клімат в регіонах

    Експерти оцінили регіони України на основі опитування підприємців щодо 4 критеріїв: якість ділового середовища, поточна бізнес-активність, довготривала бізнес-активність та оцінка основних 3 регуляторних процедур (реєстрації, податкового адміністрування, перевірок).

  Перше місце серед регіонів посіла Вінницька область. Це єдина область України, де підприємці позитивно оцінили поточний стан ділового середовища. Також на Вінниччині зафіксовано найвищі довгострокові очікування серед всіх регіонів України.

    Перевірки на підприємствах

    Щодо перевірок, то в Україні значно зросла кількість малих і середніх підприємств, які перевірялися хочаб одним органом. У 2015 таких підприємств було 51,2%, а в 2016 – 68%. Причому штрафами закінчувалися 60,7% усіх перевірок. Водночас зменшилася загальна вартість усіх перевірок: у 2016 вона становила в середньому 27 325 грн.

    Найчастіше з перевірками приходять на підприємства у Хмельницькій, Івано-Франківській, Рівненській та Вінницькій областях. Найменше турбують з перевірками підприємців у Закарпатській, Житомирській та Донецькій областях.

    Найчастіше витратами (штрафами, конфіскаціями або / і неофіційними витратами) закінчувалися перевірки для підприємств Закарпатської (58,8%), Івано-Франківської (56,2%), Тернопільської (51,6%), Черкаської (51,5%) та Запорізької (51,4%) областей.

    Серед державних органів найбільше перевірок здійснювали органи пожежної охорони (23,9% підприємств за рік), ДПІ (15,5%), Державна служба з питань праці (11,4%). У ТОП-7 найактивніших держорганів також потрапили органи Пенсійного фонду (9%), Держсанепідемстанція (7,3%), Міністерство екології та природних ресурсів (7,2%) та органи МВС (5,3%).

    Найчастіше витратами закінчувалися перевірки ДПІ. Так, 49% малих та середніх підприємств, які пройшли перевірку цим органом, мусили сплатити штрафи, а 4,9% повідомили про сплату неофіційних платежів. Нічого не платили у результаті перевірок податковою 46,5% МСП. Значна частка підприємств понесла витрати і внаслідок перевірок Міністерством екології та природних ресурсів (46,3%), Державною службою України з питань праці (36%), органами пожежної охорони (26,4%) та Державною фінансовою інспекцією (23,5%).

    В середньому держоргани приходять на малі й середні підприємства з перевірками до 4 разів на рік, і тривають вони в загальному близько 15 днів.

    Мале і середнє підприємство: витрати, тенденції, проблеми

    В середньому організаційні витрати на нове мале або середнє підприємство становлять 27 412 грн. У цю суму входять реєстрація, ліцензування, технічне регулювання, санітарно-гігієнічний контроль та перевірки.

    Зокрема, повна реєстрація або переєрестрація бізнесу в середньому становить 432 грн і триває 11 днів.

    Одне мале або середнє підприємство працевлаштовує в середньому 22 особи, при чому фізичні особи-підприємці працевлаштовують в середньому 3 осіб, а підприємства-юридичні особи – 30 осіб. Три чверті керівників МСП – чоловіки, одна чверть – жінки.

    Український бізнес не довіряє банківській сфері. 67% усіх малих та середніх підприємств ніколи не брали кредити у банків. У сфері IT банкам не довіряють аж 80% підприємств.

    Основними перешкодами для розвитку підприємства бізнесмени назвали низький попит (59%), несприятливу політичну ситуацію (44%) та високі ставки податків (35%). На сплату податків у 2016 році підприємства витрачали в середньому 24,9% доходу.

    Половина МСП мають або відділ маркетингу, або окремого співробітника, який повністю або частково займається питаннями маркетингу на підприємстві. 57% підприємств мають бізнес-план або стратегію розвитку бізнесу, якої вони дотримуються.

    Такі підприємства працюють переважно на місцевому ринку (міста або області). І більше половини з них не планують виходити на нові географічні ринки протягом наступних двох років. Основні причини цього – брак фінансування, відсутність партнерів за кордоном та непередбачуваність торговельної політики України.

Джерело: http://businessua.com/