Який будматеріал буде найдефіцитнішим для майбутньої відбудови України

Очікуваний попит на будівельні матеріали, які знадобляться для відбудови України протягом 5 років, становитиме майже 100 млрд дол. США. Майже 90 % попиту можна задовольнити за рахунок вітчизняних потужностей. В Україні немає проблем з виробництвом цементу, сталі і бетону, втім щодо асфальту і гіпсокартону ситуація гірша. А з виробництвом скла є значні проблеми. Потребу у ньому ще якийсь час покриватиме переважно імпорт.

Про це під час Конференції TeamWIN: «Дні Вікна і Скла в Україні – 2024» повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

За її словами, до війни будівельна галузь традиційно становила 4 % від ВВП. При цьому під час відбудови очікуваний обсяг галузі протягом 10 років становитиме 10 % ВВП. А очікуваний попит на основі будівельні матеріали за 5 років відновлення становитиме приблизно 19,6 млрд дол. США на рік.

«90 % необхідних будівельних матеріалів можна виробляти в Україні і по деяких категоріях у нас сильні потужності. Це стосується цементу, сталі, бетону, вікна і дверей. По деяким будматеріалам потужності обмежені – по асфальту, гіпсу та гіпсокартону. А для, наприклад, скла, потужностей немає взагалі. Чи можлива відбудова без скла? Відповідь очевидна. Звісно, потребу у ньому може покривати імпорт. Інвестиції в будівництво одного такого заводу в Україні суттєві – в межах 100 млн дол. США. Але враховуючи попит на скло, ця інвестиція вигідна», – зазначила Шуляк.

Парламентка також підкреслила, що використання у проєктах з відбудови вітчизняних будівельних матеріалів призведе до формування доданої вартості в країні на загальну суму в 29,1 млрд дол. США. Зарплата найманих працівників складе 11,5 млрд дол. США. Податкові надходження і збори – 7,6 млрд дол. США, зокрема 3,4 млрд дол. США становитимуть відрахування у Пенсійний фонд.

Україні, наголосила Шуляк, слід спиратися на готовність міжнародних партнерів підтримати відбудову, зосередитися на перспективних галузях, як-от сталь, вікна та екологічні будівельні матеріали, та імпортувати те, що виробляти власноруч неефективно.

Загальними рекомендаціями аналітиків щодо цього є:

• покращення бізнес-клімату та інвестиційного клімату шляхом законодавчих змін;
• покращення прозорості прогнозованих потреб у будівництві та надання фінансової підтримки/гарантій для збільшення приватних інвестицій;
• стимулювання галузі через програми для залучення робочої сили та навчання їх новітнім технологіям і методам;
• створення партнерств для сприяння імпорту матеріалів, обладнання та (де необхідно) будівельних послуг;
• сприяння зеленому будівництву та розбудові інфраструктури для підтримки руху поставок.

Нагадаємо, з 1 січня 2025 року в Україні почнуть діяти положення Регламенту ЄС № 305, які імплементовано в Україні Законом від 02.09.2020 № 850-IX «Про надання будівельної продукції на ринку». Згідно з ними в Україні можна буде використовувати тільки ту продукцію, яка відповідатиме більше ніж 1000 нових стандартів.

«Слуга Народу»

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm