Як Кабмін перекроїть податкову систему

Українських платників податків готують до нової порції змін в податковому законодавстві. Більшість з них вже озвучено в оновленому тексті меморандуму між Україною та МВФ, який був оприлюднений на початку квітня. Які сюрпризи може піднести чергова податкова реформа?

Податків багато не буває

Одна з обіцянок української влади, даних МВФ — утримуватися від істотного «спрощення» податків, запровадження пільгового оподаткування та схем амністії.

Під «амнистированием», швидше за все, слід розуміти разове декларування, впровадження якого планувалося ще в 2016 році. Судячи з того, що шум навколо цієї ідеї давно затих, тотальне «оголення» доходів і активів (зарубіжних) платникам податків поки що не загрожує.

У той же час, зобов'язання зберігати незмінний «асортимент» податків і зборів йде врозріз з озвученими ще в 2015-2016 роках планами уряду щодо лібералізації податкової системи.

Єдине, на що можна розраховувати, так це на можливе злиття податку на доходи фізичних осіб та єдиного соцвнеску. До травня парламент має розглянути законопроекти, які стосуються гармонізації обліку платежів з ПДФО та ЄСВ, що стане великим кроком у напрямі їх об'єднання.

Знову за старе

Платникам єдиного податку теж не особливо пощастило: українська влада має намір з 1 січня 2018 року посилити вимоги до режиму спрощеного оподаткування. Що стоїть за цим багатозначним обіцянкою, сказати поки що складно. Хоча сценарії демонтажу єдиного податку вже не раз обговорювалися в стінах Мінфіну. Наприклад, залишити «спрощенку» тільки для мікробізнесу, річний оборот якого не виходить за рамки 300-500 тис грн, або ввести мораторій на використання єдиного податку юридичними особами. Також не виключено, що єдиний податок заборонять застосовувати в окремих сферах і видах бізнесу: туристичному, готельному і т. д.

ДФС: Перезавантаження

Не менш грандіозні амбіції у влади і щодо реформи Державної фіскальної служби. Вже до кінця червня буде завершений аудит баз даних ДФС для їх подальшої передачі в адміністрування Міністерству фінансів. В цілому взято курс на посилення IT-потенціалу ДФС і розвиток онлайн-сервісів. Наприклад, до кінця 2017 року 2/3 декларацій та звітів буде подаватися в електронному вигляді.

В цю ж стратегію вписується злиття податкової та митної служб в єдину юридичну особу і скорочення протягом 2017 року митних пропускних пунктів мінімум в 3 рази.

Перераховані заходи повинні посилити ефективність ДФС і повністю перетворити її в структуру збору та адміністрування податків.

Але це не означає, що фіскали не отримають контрольно-ревізійних повноважень. По-перше, вже з січня 2017 року ДФС має повне право проводити аудит малих і середніх платників податків. В тому числі, адресні перевірки компаній з метою виявлення незадекларованих (не оформлених офіційно працівників. По-друге, в структурі фіскальної служби буде сформований новий аналітичний відділ, який займеться виявленням платників податків з підвищеним рівнем ризику.

Плюс до всього, до кінця року парламент повинен затвердити законопроект, норми якого передбачають введення непрямих методів перевірки. У підсумку збудеться давня мрія Кабміну: податківці нарешті зможуть контролювати доходи платників податків за їх витрат.

По другому колу

Втім, деякі елементи податкової реформи залишилися за межами меморандуму. А це означає, що вони не входять в число пріоритетних завдань уряду. Насамперед, йдеться про податок на виведений капітал, який повинен замінити корупційний і гнітючий бізнес податок на прибуток. Але про нього у домовленостях з МВФ – ні слова.

Торік ініціативна група не змогла домогтися, щоб податок на виведений капітал був включений в пакет поправок до Податкового кодексу, і роботу над ним було вирішено продовжити вже в 2017 році. Причому до розробки нового законопроекту приєднався Мінфін. Але поки що очевидно, що до літа він навряд чи буде проголосований. Тому надії бізнесу отримати нову справедливу систему оподаткування прибутку хоча б з 2018 року, все примарнішою.

Обходять стороною влади і проблеми в адмініструванні ПДВ. А адже там далеко не все так гладко, як намагаються розповідати представники Мінфіну. Наприклад, з 1 квітня запущений новий публічний реєстр відшкодування ПДВ, а разом з ним розпочато тестування механізму блокування ПДВ-накладних. Але бізнес відразу ж висунув і до реєстру, і до механізму зупинки накладних претензії. І цілком обгрунтовано. Наприклад, відшкодування ПДВ як і раніше проводиться не автоматично, а в ручному режимі, так як ГФС залишає за собою право перевіряти заявки на повернення ПДВ і приймати рішення в односторонньому порядку. А для механізму блокування досі не прописані критерії, на підставі яких буде відбуватися призупинення накладних. І поки ці критерії не затвердить Мінфін, робити які-небудь висновки щодо нового механізму абсолютно безглуздо.

Крапку ставити рано

Ефект від прийдешніх змін спрогнозувати дуже складно. Адже за планами підвищити «справедливість оподаткування» приховується чимало ризиків як для бізнесу, так і фізосіб. Ключова небезпека в тому, що новації в адмініструванні і реструктуризація ДФС замість лібералізації можуть обернутися ще більшим погіршенням податкового клімату. І найсумніше, що в МВФ з цим, схоже, згодні.

Джерело: http://minfin.com.ua/