Інфляція і надалі знижуватиметься – очікування НБУ

За базовим сценарієм прогнозу НБУ, інфляція знизиться до 9,2 % наприкінці цього року та надалі прямуватиме до цілі 5 %, якої досягне у 2027 році. Зростання економіки цього року сповільниться до 1,9 %, а в наступні роки дещо пришвидшиться – до 2–3 % на рік. 

Базовий сценарій прогнозу НБУ ґрунтується на припущенні про поступову нормалізацію умов для функціонування економіки. Він враховує наслідки зростання інтенсивності обстрілів та руйнувань, додаткове збільшення видатків на оборону в 2025 році, а також потреби в значних обсягах зовнішнього фінансування на прогнозному горизонті. 

Детальний аналіз і прогноз макроекономічної ситуації опубліковано в щоквартальному Інфляційному звіті за жовтень 2025 року. 

Інфляція поступово знижуватиметься та досягне 5 % наприкінці 2027 року 

Сповільнення інфляції найближчими місяцями забезпечуватиметься насамперед високою пропозицією продовольства. Протягом наступних трьох кварталів ціни на овочі будуть нижчими, ніж торік. Вищий, ніж минулого року, врожай зернових стримуватиме подальше здорожчання борошна та оброблених товарів. Це також сповільнить зростання цін на корми та м'ясо. 

Зниженню темпів зростання цін також сприятимуть заходи монетарної політики НБУ, спрямовані на збереження інтересу населення до гривневих інструментів для заощаджень і стійкості валютного ринку. Для цього НБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови на прогнозному горизонті. 

Натомість є низка чинників, що стримуватимуть зниження інфляції. Йдеться, зокрема, про збільшення дефіциту електроенергії та ризики перебоїв з електропостачанням, а також високі темпи підвищення адміністративно-регульованих цін на прогнозному горизонті. 

Ураховуючи всі ці чинники, прогноз НБУ передбачає, що інфляція знижуватиметься поступово – до 9,2 % у 2025 році, 6,6 % у 2026 році та до цілі 5 % за підсумками 2027 року. 

Зростання економіки пришвидшиться в наступних роках, але залишиться стриманим через наслідки війни 

НБУ переглянув прогноз зростання ВВП у 2025 році до 1,9 % з огляду на руйнування інфраструктури й газодобувних потужностей та гірші, ніж очікувалося, результати II кварталу. Вплив цих чинників лише частково компенсується ефектами високих бюджетних видатків. Зростання економіки в цьому році підтримуватимуть стійкий споживчий попит, м'яка фіскальна політика та активізація сільського господарства у другому півріччі. 

У 2026 році відновлення економіки залишатиметься стриманим (2 %) через безпекові ризики та дефіцит електроенергії. Надалі очікується помірне пришвидшення темпів зростання ВВП до 2,8 % у 2027 році за рахунок нарощування врожаїв та збільшення інвестицій у проєкти відбудови та оборонний комплекс. Водночас дефіцит кадрів стримуватиме відновлення на прогнозному горизонті. 

Попит на працівників залишиться стійким, що підтримає зниження безробіття та зростання зарплат 

Цьогоріч ситуація з пошуком кваліфікованих кадрів дещо поліпшилася, однак залишалася напруженою. Ураховуючи високий попит на ринку праці, очікується, що безробіття поступово знижуватиметься – до близько 11 % у 2025 році, 10 % у 2026 році та 9 % у 2027 році. Темпи зростання зарплат дещо знизяться порівняно з минулим роком, але й надалі випереджатимуть інфляцію. За прогнозом НБУ, реальні зарплати у 2025 році зростуть на близько 6 %, а у 2026–2027 роках – на 4–5 % щороку. 

Обсяги міжнародної допомоги будуть достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету 

Ураховуючи розширення оборонних потреб, НБУ переглянув припущення щодо дефіциту бюджету на 2025 рік до 25 % ВВП. Зниження показника в наступні роки буде поступовим з огляду на необхідність підтримання обороноздатності та відбудови. Очікується, що у 2026 році бюджетний дефіцит зменшиться до 19 % ВВП, а у 2027 році – до 14 % ВВП. 

Утримання значного дефіциту бюджету, як і раніше, буде можливим передусім за рахунок суттєвого міжнародного фінансування. НБУ припускає, що у 2025 році Україна отримає 51,5 млрд дол. США, у 2026 році – понад 45 млрд дол. США, а у 2027 році – 39 млрд дол. США. Це дасть змогу зберігати міжнародні резерви на адекватному рівні, достатньому для підтримання стійкості валютного ринку. Очікується, що наприкінці цього року резерви зростуть до 53,6 млрд дол. США, у 2026 – становитимуть близько 52 млрд дол. США, а у 2027 році – перевищать 59 млрд дол. США. 

Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у жовтневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем: 

• регіональні особливості інфляції в Україні. 

Показники інфляції, які НБУ та уряд використовують для формування політики, є результатом усереднення інфляції за регіонами. Водночас відмінності регіональної інфляції відчутно впливають на макроекономічні процеси. Особливо в окремі періоди, коли різниця в інфляції в різних регіонах збільшується, насамперед у сегменті послуг, чутливих до локальних умов. 

З початку повномасштабної війни географічна нерівномірність цін в Україні суттєво підвищилася. Далися взнаки різні за регіонами інтенсивності обстрілів і ушкоджень, графіки відключень електроенергії, погіршення логістики у прифронтових регіонах, зміни споживчого попиту, рівня капіталу та ресурсів через внутрішню і зовнішню міграцію. 

Моніторинг цінової динаміки в регіонах є важливим для своєчасного виявлення можливих чинників впливу на загальний показник інфляції та розуміння макроекономічних процесів у країні. Урахування цих даних у макроекономічному аналізі підвищує обґрунтованість і якість рішень НБУ у сфері монетарної політики;

• сальдо поточного рахунку у 2025 році: чому НБУ не боїться мінуса 

Розширення дефіциту поточного рахунку в Україні через значне зростання імпорту під час повномасштабної війни не пов’язано ані зі споживчим бумом, ані з низькою конкурентоздатністю вітчизняних товарів. Це передусім відображення пріоритетів і стратегічних інвестицій в обороноздатність та відбудову. 

Керованість нинішнього збільшення дефіциту поточного рахунку забезпечується фундаментальним джерелом фінансування: коштами міжнародних партнерів. По суті, ці кошти є інвестиціями в спільну європейську безпеку. Таке тлумачення найточніше відображає характер міжнародної підтримки та узгоджується з дедалі більшим визнанням стратегічної ролі України як ключової складової оборонної готовності ЄС. 

Підхід до оцінки зовнішньої стійкості, заснований на врахуванні коштів міжнародних партнерів, свідчить, що, попри формальний дефіцит, фінансова та зовнішня стійкість країни залишається високою. Реалізація євроінтеграційних реформ і результативна співпраця з міжнародними партнерами є важливими умовами для забезпечення подальшого фінансування. 

НБУ