Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

HACCP обов’язкова для всіх: як та навіщо впроваджувати

02.12.2019

Вже 20 вересня 2019 року настає кінцева дата, коли система безпечності харчової продукції НАССР має бути впроваджена на всіх українських підприємствах. Це стосується й малих потужностей, діяльність яких так або інакше пов’язана з харчовими продуктами.

Багато операторів ринку сподіваються, що придбавши «сертифікат про впровадження НАССР», вони зможуть працювати без проблем і надалі. Таких «підприємців» чекає розчарування: наявність лише сертифікату не є панацеєю, тому що система має ефективно працювати на кожному етапі виробництва харчових продуктів. Ефективність впровадження такої системи будуть перевіряти спеціально навчені аудитори ДПССУ (Держпродспоживслужби України).

Виконання цих вимог є обов’язковим через прийнятий Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який 20 вересня 2015 року вже набув чинності, згідно якому контролюючим органом є ДПССУ. У гіршому випадку, за невиконання цих обов’язків, українські оператори ринку отримають штраф, який для юридичних осіб складатиме 30 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб - 15 та зупинення роботи потужностей.

Але невже так все жахливо? Що таке система НАССР та навіщо вона потрібна?

На сьогодні Україна вже стала сильним аграрним гравцем на світовому ринку. Ми постачаємо свої аграрні та харчові продукти на ринки майже 190 країн. Українські товари користуються попитом серед споживачів країн Азії, ЄС та Африки. Не втрачати своїх позицій на світовому рівні та примножувати чудові результати є головним завданням для нас сьогодні. Тому ми зацікавлені в тому, щоб внутрішні та іноземні споживачі мали можливість купувати дійсно якісні харчові товари та мали впевненість в їх безпечності для свого здоров’я та своїх діточок. 

Одним із надійних засобів захисту споживачів харчових продуктів є система НАССР (англ. HACCP - Hazard Analysis and Critical Control Points) - яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Вона гарантує безпечність продукції на повному шляху харчового ланцюжка та надає змогу виявити усі критичні точки, які можуть вплинути на безпечність кінцевого продукту, усунути шкідливі фактори та контролювати повний процес виробництва. Хочу звернути увагу, що система НАССР є обов’язком в рамках законодавства більшості цивілізованих країн, таких як: країни Євросоюзу, США, Канада, Японія, Нова Зеландія та інші.

Сьогодні наша країна дуже швидкими темпами рухається за європейським вектором розвитку. В рамках підписаної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ми взяли на себе зобов’язання наблизити національне законодавство до законодавства європейських країн, у тому числі й у галузі санітарних та фітосанітарних заходів. Створення та впровадження ефективної системи контролю на українських виробництвах є важливим кроком для реалізації цих вимог. Тому було дуже важливим кроком, щоб Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» набрав чинності. Він регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів. Цей документ визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться або пересилаються на митну територію України, або, навпаки, вивозяться та пересилаються з неї.

Вже на початок 2018 року 426 українських підприємств впровадили систему НАССР, а 143 знаходились на стадії розробки та впровадження. Це непоганий результат, ми бачимо, що зацікавленість виробників поступово зростає, але підкреслю, що наразі українським виробникам необхідно пришвидшитись та не затягувати момент впровадження системи НАССР на своїх підприємствах.

На яких підприємствах система HACCP є необхідною для впровадження?

Насамперед йдеться про заклади громадського харчування, у тому числі це поширюється на всі заклади освіти, які надають послуги з харчування. Також це всі виробники харчової продукції та сільгоспвиробники сировини - від підприємств, які надають транспортні послуги для перевезення харчових продуктів, до агрохолдингів та торгових закладів. Це нововведення стосується й тих операторів, що займаються зберіганням, фасуванням та упаковкою вже готової харчової продукції. При цьому впровадження НАССР не обов’язкове для виробників первинної продукції.

Зрозуміло, що вимоги до великого переробника та продавця кави на вулиці будуть різними, і законодавство це передбачає.

Але не треба вважати, що система НАССР в Україні обмежується тільки розробкою документації та наведенням елементарного порядку на виробництві. Вона базується на сімох основних принципах:

  1. Аналіз небезпечних чинників;
  2. Виявлення критичних контрольних точок;
  3. Встановлення критичних меж;
  4. Встановлення процедури моніторингу;
  5. Розробка коригувальних дій;
  6. Зберігання і актуалізація документів;
  7. Оцінка ефективності.

Для нас є важливим той факт, щоб ця система дійсно працювала та була ефективною, а не виглядала добре тільки на папері. Тому кожному українському оператору необхідно зрозуміти, що наявність на підприємстві діючої системи управління безпечністю харчових продуктів НАССР - це надійне підтвердження того, що виробник забезпечує всі умови, які гарантують стабільний випуск якісної і безпечної продукції.

Ми чудово розуміємо, що повноцінне впровадження системи НАССР є доволі тривалим процесом, який потребує матеріальних ресурсів. Тому для повного адаптування, в рамках вже прийнятого Закону, було встановлено три перехідних періоди. Для потужностей, які проводять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), перехідний період закінчився вже 20.09.2017 року. Для підприємств, що здійснюють діяльність з харчовими продуктами, в складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження, перехідний період закінчився 20 вересня 2018 року. Малі підприємства, які постачають продукцію кінцевому споживачу, з кількістю робочого персоналу до 10 осіб та з площею до 400 кв. м, або ті потужності, які не постачають продукцію, з персоналом до 5 осіб, мають для розробки та впровадження системи НАССР ще рік - до 20 вересня 2019 року.

Які переваги впровадження цієї системи в Україні?

Ключова причина впровадження системи НАССР - це ефективне управління якістю та безпечністю харчових продуктів, її можна назвати своєрідним інструментом захисту репутації виробника. Тому вона практикується в світі вже декілька десятиліть. Так, дійсно впровадження цієї системи контролю потребує деяких матеріальних затрат з боку операторів. Але у довгостроковій перспективі всі гравці харчового ланцюга - від виробників до споживачів - отримують значні переваги. Тому що перші стають більш конкурентоспроможними, виробляючи продукти кращої якості, працюючи над тим, щоб заслуговувати на довіру споживачів та успішно боротись за їхній попит як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. А споживачі, зі свого боку, отримують впевненість в якості та безпечності українських харчових продуктів, які вони купують в українських супермаркетах або на ринках.

agroportal.ua

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
14.07.2026
20 ключових новин: підсумки тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Зміни Мінекономіки до критичності підприємств набрали чинності Мінрозвитку оновило критерії важливості підприємств: діє з 03.07.2026 З 03.07.2026 набрали чинності нові критерії від Мінцифри Міноборони скасувало критерії важливості підприємств Через сумісникі...
02.06.2026
Кабмін оновив правила бронювання військовозобов’язаних: нові вимоги для підприємств
Уряд ухвалив Постанову, яка змінює порядок бронювання військовозобов’язаних та перегляду статусу критично важливих підприємств. Документ встановлює нові строки й критерії для бізнесу. Детальніше читайте в цьому матеріалі. Більше за темою: Бронювання працівників за добу: коли можливо Інформац...
09.06.2026
Мінфін затвердив наказ про форми об'єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО для юросіб та ФОП
Мінфін нарешті оприлюднив оновлені форми об’єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО для юросіб та ФОП, затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдино...
Нове
05.08.2026
Несплата ПДФО майже на 27 млн грн: практика БЕБ
Під час досудового розслідування підприємство повністю відшкодувало завдані збитки та сплатило всі належні податкові платежі. Більше за темою: Об’єднана звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: заповнення, виправлення помилок та аналіз найпоширен Справу щодо службових осіб підприємства – виробника ...
05.08.2026
Експортерам ячменю та гороху до Китаю: вимоги до документів і строки подачі
Держпродспоживслужба нагадує про формування переліку місць зберігання, з яких планується експорт ячменю до КНР; переліку осіб, які планують експорт ячменю до КНР; переліку підприємств, які вирощують горох для експорту до КНР; переліку підприємств, які планують експорт гороху до КНР; переліку підприє...
04.08.2026
Дайджест запитів на партнерство для експортерів від 03.08.2026
Розглянемо нові тендерні можливості для представників легкої промисловості. Більше за темою: За умовами гранту підприємець має працевлаштувати працівників: як це відобразити у податковому розрахунку з ПДФО та ЄСВ? Грант від Фонду розвитку підприємництва: які податкові наслідки з 18.01.2024 Дайджес...
Кращі матеріали