Добровільне медстрахування – як це працює?

У МОЗ говорять, що вже до 2020 року українців чекає запуск системи охорони здоров’я, невід’ємною частиною якої стане «приватний страховий поліс». Він буде доповнювати ті можливості, які здатна надати громадянам держава.

Незважаючи на те що великі страхові компанії на ринку працюють вже 10 і більше років, українці все ще з недовірою ставляться до приватників у сфері державних інтересів. Одна справа, коли держава захищає мережі держустанов (лікарень, центрів первинної медичної допомоги), і зовсім інша – коли відкриває свої двері бізнес-гравцям.

Чому українці бояться медстрахування?

Існує міф про те, що в разі, якщо «відпустити» ринок, тобто надати всім рівні умови гри в системі охорони здоров’я, то страхові компанії цей ринок захоплять. Тоді українцям доведеться платити величезні гроші як страхові внески. Однак світова практика показує, що ні в жодній країні такий сценарій так і не став реальністю. Навіть в США – світового рекордсмена в сфері добровільного медстрахування – ця частка ринку становить близько 30%. Всього в декількох країнах, наприклад, у Чилі та Уругваї, цифра досягає 20%, але в більшості не перевищує 5%. Тому побоювання українців, на думку експертів, є безпідставними.

Кількість українців, які вже зважилися на добровільне медичне страхування (ДМС), становить 3-6%. Хоча, за прогнозами самих страховиків, медреформа може дати поштовх для розширення покриття ДМС до 10-15%.

За даними на 2018 рік, цей ринок в Україні оцінювався в 2,5 млрд гривень, а страхових компаній було близько 50. Більшість їхніх клієнтів – корпоративні. А більша частина корпоративних клієнтів – це українські представництва іноземних або міжнародних компаній. Страховий медичний поліс для них – це частина корпоративної культури, приємний бонус для співробітників і альтернатива збільшення зарплатного фонду. Справа в тому, що медстраховка за своєю значимістю і віддачею фінансово і психологічно цінується в колективі вище.

Як це працює?

Людина вибирає страхову компанію і прийнятний для себе поліс. Вартість залежить:

• від обсягу послуг, які в разі потреби будуть зобов’язані надати клієнту;
• від віку клієнта;
• від стану здоров’я клієнта.

Загалом, чим вищі ризики (хронічні захворювання, небезпечна робота, похилий вік), тим більше доведеться заплатити за поліс.

Коли настає страховий випадок (людина захворює або їй потрібно пройти плановий огляд, зробити щеплення, отримати довідку), клієнт дзвонить не в медзаклад, а в свою страхову компанію, описує скаргу або прохання і отримує «маршрут». Страхова шукає підходящого фахівця, відповідний заклад і час, записує клієнта на прийом і повідомляє необхідні дані клієнта. В результаті людина проходить обстеження або лікується на тих фінансових умовах, які передбачені його полісом: іноді страхові виплати повністю покривають витрати і тоді платити безпосередньо лікарям не потрібно, а іноді якийсь відсоток вартості ліків і процедур оплатити потрібно.

Це вигідно?

В цілому добровільне медстрахування – це вигідна річ. По суті, втрачають на цьому тільки ті, хто ніколи не хворіє і взагалі не звертається до медиків. Люди зі стандартним набором хвороб (кілька застуд на рік, пара консультацій і планових оглядів, довідки в басейн і, можливо, якийсь складний випадок раз в 3-4 року) точно відчують перевагу. Для них значно спрощується координація дій – їм не потрібно записуватися на прийом до сімейного лікаря, а після ще раз записуватися, але вже до вузького спеціаліста.

Щодо людей, які мають хронічні захворювання, інвалідність або високі ризики травм, інфекцій тощо, то тут можуть бути нюанси. Наприклад, вже маючи поліс і захворівши на туберкульоз або рак, людина не зможе розраховувати на покриття своїх медичних витрат. Більшість полісів також не покривають витрати, пов’язані з лікуванням хронічних хвороб, витрати на ведення вагітності й пологів. Тобто на додаток до страхових відрахувань людині доведеться платити за своє лікування і організовувати його самостійно.

А які ще є переваги?

Основна перевага страхування в тому, що ви щомісяця робите внесок, який не виснажує сімейний бюджет, а в разі настання страхового випадку отримуєте «фінансову подушку». В середньому поліс вартістю 20 тис. гривень на рік дає можливість претендувати на медичну допомогу, яка коштує вп’ятеро дорожче.

Якщо мова про корпоративного клієнта, то поліси залежать від специфіки роботи компанії та кількості співробітників. Для офісних працівників вони будуть дешевші, ніж для працівників цехів, наприклад. Але в цілому вартість медстрахування працівника в рамках підприємства набагато нижча за ціну індивідуального страхового поліса і становить в середньому близько 6 тис. гривень на рік з передбачуваним страховим покриттям – 40-50 тис. гривень.

Що буде далі?

Експерти прогнозують зростання ринку добровільного медстрахування в Україні. І цьому є кілька причин.

По-перше, українські компанії, слідом за своїми іноземними колегами, теж звертаються до ДМС як до вигідного способу поліпшити свої корпоративні позиції і зменшити відтік кадрів. Наприклад, у 2018 році своїх співробітників застрахувала «Нова пошта», і це справило фурор на страховому ринку. Справа в тому, що за раз полісами ДМС було забезпечено 26 тис. чоловік. Це стало прецедентом в Україні.

По-друге, драйвером розвитку стає медреформа. Вперше в історії України починають озвучуватися реальні цифри вартості медичних послуг. Вперше держава говорить: за це ми заплатимо стільки (наприклад, тариф пакета послуг в первинній ланці), за це – пацієнту доведеться доплатити (як, наприклад, у випадку з програмою «Доступні ліки»), а це потрібно буде оплатити повністю зі своєї кишені . Люди починають оцінювати свої фінансові ризики і реалізовувати своє право вибору в питаннях лікування.

http://etcetera.media