Уряд визначив перелік продукції, щодо якої продовжено терміни експортних розрахунків

Більше за темою:

Як виправити помилку в податковій накладній, складеній на експорт товарів у режимі експортного забезпечення

Експортна виручка в юрособи: як використовувати та обліковувати

Експортна виручка підприємця: коли виникає дохід?

Кабмін розширив перелік товарів, за операціями з експорту та імпорту яких Мінекономіки за зверненнями резидентів може видавати висновки щодо продовження граничних строків розрахунків, установлених Національним банком, – максимум на 180 днів.

До розширеного переліку включено, зокрема, пшеницю і суміш пшениці та жита (меслин), жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, насіння ріпаку або кользи, насіння соняшнику, соєва, соняшникову, ріпакову або гірчичну олії, а також макуху.

Рішення спрямоване на підтримку українських аграрних експортерів в умовах воєнного стану, збереження експортного потенціалу та мінімізацію ризиків порушення валютного законодавства через ускладнення міжнародної логістики.

«Український аграрний експорт сьогодні працює в умовах безпрецедентних логістичних викликів. Через російські атаки на портову інфраструктуру значну частину вантажопотоків довелося переорієнтовувати на альтернативні маршрути. Це збільшує тривалість доставки та може призводити до затримок у розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами. Ми маємо враховувати ці об’єктивні обставини та не створювати додаткових ризиків для українських експортерів», – зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, стабільний аграрний експорт важливий як для підтримки українських виробників, так і для забезпечення валютних надходжень та економічної стійкості держави.

«Через блокаду росією морських портів у серпні Україна змогла експортувати лише 33 % агропродукції від загальної потреби. Для збереження поставок українські компанії були змушені переорієнтовувати вантажі на дунайські порти, залізничні та автомобільні маршрути через західний кордон. Однак альтернативні маршрути мають обмежену пропускну спроможність, а додаткові перевантаження та логістичні операції збільшують строки доставки», – наголосив Тарас Висоцький.

За оцінками, логістичні часові витрати зросли на 40–50 %, що безпосередньо впливає на строки виконання зовнішньоекономічних контрактів і повернення валютної виручки.

Урядове рішення дозволить урахувати об’єктивне збільшення строків експортної логістики в умовах воєнних ризиків та зменшити ризик застосування фінансових санкцій до українських експортерів у випадках, коли затримка надходження валютної виручки спричинена обставинами, що не залежать від них.

Мінагрополітики