Про що стаття:
Процедура проходження практики в роботодавця регулюється двома основними нормативно-правовими актами, а саме:
1) Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом МОН від 08.04.1993 № 93 (далі – Положення № 93);
2) Порядком надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затвердженим постановою КМУ від 07.06.1999 № 992 (далі – Порядок № 992).
Цими документами мають користуватися всі сторони освітніх і трудових відносин: заклад, який направляє практиканта, роботодавці та безпосередні учасники практики.
І Порядок № 992, і Положення № 93 визначають, що практика студентів і учнів проводиться на підставі договору, укладеного між закладом освіти та роботодавцем. А от практикант має діяти в межах цього договору та внутрішніх локальних документів роботодавця.
Отже, договір про проходження практики підписують представники закладу освіти і роботодавець. Форму договору на проведення практики студентів вищих навчальних закладів наведено в додатку № 1 до Положення № 93. Цим договором подання будь-яких документів практикантами не передбачено. Типовий договір про навчально-виробничу практику міститься і в додатку до Порядку № 992. І в ньому також відсутні вимоги щодо подання роботодавцям якихось особистих документів практикантів.
Крім того, не містять положень про подання практикантами документів, передбачених ст. 24 КЗпП (у разі укладання трудового договору), ні сам КЗпП, ні Закон від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту», ні Закон від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі – Закон № 1556), ні Закон від 05.09.2017 № 2145-VII «Про освіту».
Основними документами, які повинні мати при собі практиканти під час відвідування роботодавця, є паспорт або інший документ, що підтверджує особу, яку направлено на підприємство.
Також п. 3.3 Положення № 93 передбачено, що керівник практики від закладу освіти забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед від’їздом студентів на практику, а саме:
Зате Порядок № 992 взагалі не передбачає подання учнями-практикантами якихось інших, крім посвідчення про особу, документів. Це має зробити заклад професійної освіти. Тож окрім укладеного договору освітяни зобов’язані передати підприємству не пізніше ніж за два тижні до дня початку практики (п. 15 Порядку № 992):
Зверніть увагу! Ані КЗпП, ані Положення № 93 чи Порядок № 992 не зобов’язують підписувати трудовий договір між роботодавцем і практикантом. Тому практиканти не подають трудових книжок, військово-облікових документів тощо. Також згідно з п. 7 Порядку № 992 учні, слухачі закладів професійної (професійно-технічної) освіти на час виробничого навчання та виробничої практики не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства. |
І хоча трудовий договір із практикантами не укладається, вони отримують практичні навички на підприємстві і на них поширюються положення внутрішніх документів підприємства (наприклад, правила охорони праці, положення колективного договору, трудовий розпорядок дня тощо).
Слід знати! Повідомляти відповідний орган ДПС про прийняття практикантів не потрібно. Такої самої думки дотримується і Держпраці в листі від 19.05.2017 № 5783/4.1/4.1-ДП-17. |
Попри те що практика учнів і студентів оформлюється між закладом освіти і роботодавцем, це не обмежує право таких осіб на власне працевлаштування на підприємстві. У такому разі виникають інші правовідносини, тобто цивільно-правові або трудові.
Отже, відповідно до ст. 29 Закону від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» право проходити стажування мають студенти за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.
Для оформлення стажування студент подає:
Майте на увазі! Повідомлення про прийняття студента на стажування податківцям не направляється. |
Умови стажування прописуються в договорі про стажування. Нагадаємо, на сьогодні чинною є Типова форма договору про стажування, затверджена Постановою № 20. Згідно з договором період стажування не може перевищувати 6 місяців. Крім того, строк дії договору не може бути продовженим на більший період. Інший (новий) договір про стажування також не може бути укладений із таким стажистом.
Договір про стажування між роботодавцем і стажистом носить цивільно-правовий характер.
У разі виконання стажистом професійних робіт, передбачених індивідуальною програмою стажування за встановленими нормами, підприємство має забезпечити своєчасну їхню оплату на підставі акта приймання-передання робіт. Причому законодавство не вимагає оплати стажисту проведеного на підприємстві часу, а зобов’язує роботодавця оплатити фактично виконану ним роботу, оскільки факт перебування на робочому місці ще не означає, що за цей час стажист якісно виконав певне практичне завдання.
Увага! Якщо стажист не виконував роботу, а лише здобував знання і навички, то оплата не є обов’язковою. |
Замість стажування підприємство може прийняти студента на роботу за трудовим договором незалежно від форми його навчання. Такий працівник матиме ті самі права і гарантії, що й решта працівників. Право студентів закладів вищої освіти на трудову діяльність у позанавчальний час закріплено в п. 3 ч. 1 ст. 62 Закону № 1556.
Зі студентом можна укласти як строковий трудовий договір (на строк, що влаштовує обидві сторони), так і безстроковий. У такому разі для працевлаштування слід подати документи, перелічені в ст. 24 КЗпП, а саме:
Таким чином, у разі укладання трудового договору зі студентом, який проходить стажування на підприємстві, він набуває статусу працівника з відповідним оформленням і отриманням трудових гарантій, установлених законодавством про працю, та направленням до податкового органу повідомлення про прийняття працівника на роботу. І вже тоді студент-працівник має подати також військово-обліковий документ.