• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Стягнення суми збитку, завданого працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків

03.12.2018 26 0 1

Ситуація
Працівник був прийнятий підприємством на посаду майстра лісу з 1 вересня 2009 року. 17 січня 2014 року між працівником і підприємством був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. У результаті проведеної 24 травня 2016 року ревізії підзвітних працівникові товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) була виявлена недостача лісопродукції на загальну суму 81 955,47 грн.
Згідно із пояснювальною запискою від 24 травня 2016 року працівник визнав факт недостачі лісопродукції, установленої ревізією. Проте в добровільному порядку сума недостачі не була ним погашена. У зв’язку із цим підприємство звернулося до суду з позовом про відшкодування збитку, завданого працівником під час виконання ним трудових обов’язків. Суди першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення на користь підприємства, зобов’язавши працівника відшкодувати завданий підприємству збиток. Працівник подав касаційну скаргу з проханням скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду і прийняти нове рішення, відмовивши підприємству в задоволенні його позовних вимог.

Чому виник спір

У цій ситуації роботодавець установив провину працівника, крім того – працівник визнав свою провину, що й зазначив у пояснювальній записці. Проте працівник не погасив суму збитку, оскільки вважав, що підприємство незаконно уклало з ним договір про повну матеріальну відповідальність. Адже його посада відсутня в Переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпускання), перевезення або застосування у процесі виробництва, затвердженому постановою Держкомпраці СРСР від 28.12.77 р. № 447 (далі – Перелік № 447).

Крім того, у своїх запереченнях до позову працівник зазначив, що:

  • підписаний ним договір за своїм змістом не відповідає типовому договору про повну матеріальну відповідальність;
  • інвентаризація була проведена з порушенням, оскільки проводилася одночасно на трьох об’єктах, а він був присутній тільки на одному об’єкті;
  • підприємство не забезпечило умови для збереження матеріальних цінностей.

Рішення суду

Касаційна скарга фізособи не була задоволена (постанова ВСУ від 25.10.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 77397973).

Аргументи суду

1. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі збитку, завданого з їх провини роботодавцеві в тому випадку, коли між працівником і роботодавцем відповідно до ст. 1351 КЗпП укладено письмовий договір про прийняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення збереження майна та інших цінностей роботодавця, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

2. Відповідно до ст. 1351 КЗпП письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпусканням), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, визначеному Кабміном.

3. За відсутності вищеназваних умов на працівника за завданий ним збиток може бути покладена тільки обмежена матеріальна відповідальність, якщо відповідно до чинного законодавства працівник за іншими підставами не несе матеріальної відповідальності в повному розмірі збитку.

4. Як було встановлено судом, у службовій інструкції майстра лісу зазначено, що на нього покладається обов’язок охороняти контору лісництва і матеріальні цінності, що знаходяться на території лісництва. Про те, що майстер лісу є матеріально відповідальною особою, свідчить також Інструкція про порядок проведення ревізій лісових обходів, де в пункті 6.1 зазначено, що матеріально відповідальними особами є майстер лісу (старший майстер лісу), лісничий.

Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування працівником збитку, завданого роботодавцеві. При цьому суд узяв до уваги відсутність обставин, які б указували на завдання збитку злочинними діями працівника, здійсненими з корисливою метою, а також матеріальний стан фізособи і зменшив суму збитку, що підлягає стягненню з працівника.

У статті «Притягнення працівника до матеріальної відповідальності» ми розповідали, за яких умов працівника можна притягати до матеріальної відповідальності.

Так, у ст. 130 КЗпП викладено загальні підстави й умови притягнення працівників до матеріальної відповідальності. Згідно з цією нормою працівники несуть матеріальну відповідальність за збиток, завданий підприємству внаслідок невиконання ними своїх трудових обов’язків.

Матеріальна відповідальність застосовується тільки за прямий дійсний збиток – за умови, що такий збиток завданий підприємству протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Матеріальна відповідальність, як правило, обмежується певною частиною зарплати працівника і не повинна перевищувати повний розмір завданого збитку (за винятком установлених законодавством випадків) (ч. 2 ст. 130 КЗпП).

Для притягання працівника до матеріальної відповідальності повинні бути дотримані одночасно чотири умови (ст. 130 КЗпП):

  • працівник порушив свої трудові обов’язки;
  • підприємству завдано прямого дійсного збитку. Під таким збитком, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства здійснювати витрати на відновлення, придбання майна або інших цінностей або додаткові грошові виплати (п. 4 постанови Пленуму ВСУ від 29.12.92 р. № 14 «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», далі – Постанова № 14);
  • є причинний зв’язок між порушенням, допущеним працівником, і завданим збитком;
  • установлена провина працівника у завданні збитку.

Зверніть увагу! Якщо хоча б одна з умов не виконується, притягати працівника до матеріальної відповідальності не можна.

У вищезгаданій публікації «Притягнення працівника до матеріальної відповідальності» ми також розглядали, з якими категоріями працівників може бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

Так, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися з працівником, який досяг 18-річчя, за виконання одночасно двох умов:

  • посада, яку обіймає працівник, або робота, яку він виконує, міститься в Переліку № 447;
  • виконання працівником посадових обов’язків або виконання ним роботи за фахом має бути безпосередньо пов’язане зі зберіганням, обробкою, продажем (відпусканням), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва довірених працівникам цінностей.

Це означає, що наявність посади або роботи в Переліку № 447 сама по собі не дає підстав для укладення договору про повну матеріальну відповідальність, якщо в трудових функціях працівника відсутні вищеперелічені обов’язки (лист Мінсоцполітики від 29.04.13 р. № 61/06/186-13).

Висновки

Для притягання працівника до повної матеріальної відповідальності з ним має бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність; до його обов’язків має входити зберігання, обробка, продаж (відпускання) матеріальних цінностей, а посада, яку обіймає працівник, або робота, яку він виконує, має бути зазначена в Переліку № 447.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Стягнення суми збитку, завданого працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків