Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Стягнення суми збитку, завданого працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків

Ситуація
Працівник був прийнятий підприємством на посаду майстра лісу з 1 вересня 2009 року. 17 січня 2014 року між працівником і підприємством був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. У результаті проведеної 24 травня 2016 року ревізії підзвітних працівникові товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) була виявлена недостача лісопродукції на загальну суму 81 955,47 грн.
Згідно із пояснювальною запискою від 24 травня 2016 року працівник визнав факт недостачі лісопродукції, установленої ревізією. Проте в добровільному порядку сума недостачі не була ним погашена. У зв’язку із цим підприємство звернулося до суду з позовом про відшкодування збитку, завданого працівником під час виконання ним трудових обов’язків. Суди першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення на користь підприємства, зобов’язавши працівника відшкодувати завданий підприємству збиток. Працівник подав касаційну скаргу з проханням скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду і прийняти нове рішення, відмовивши підприємству в задоволенні його позовних вимог.

Чому виник спір

У цій ситуації роботодавець установив провину працівника, крім того – працівник визнав свою провину, що й зазначив у пояснювальній записці. Проте працівник не погасив суму збитку, оскільки вважав, що підприємство незаконно уклало з ним договір про повну матеріальну відповідальність. Адже його посада відсутня в Переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпускання), перевезення або застосування у процесі виробництва, затвердженому постановою Держкомпраці СРСР від 28.12.77 р. № 447 (далі – Перелік № 447).

Крім того, у своїх запереченнях до позову працівник зазначив, що:

  • підписаний ним договір за своїм змістом не відповідає типовому договору про повну матеріальну відповідальність;
  • інвентаризація була проведена з порушенням, оскільки проводилася одночасно на трьох об’єктах, а він був присутній тільки на одному об’єкті;
  • підприємство не забезпечило умови для збереження матеріальних цінностей.

Рішення суду

Касаційна скарга фізособи не була задоволена (постанова ВСУ від 25.10.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 77397973).

Аргументи суду

1. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі збитку, завданого з їх провини роботодавцеві в тому випадку, коли між працівником і роботодавцем відповідно до ст. 1351 КЗпП укладено письмовий договір про прийняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення збереження майна та інших цінностей роботодавця, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

2. Відповідно до ст. 1351 КЗпП письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпусканням), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, визначеному Кабміном.

3. За відсутності вищеназваних умов на працівника за завданий ним збиток може бути покладена тільки обмежена матеріальна відповідальність, якщо відповідно до чинного законодавства працівник за іншими підставами не несе матеріальної відповідальності в повному розмірі збитку.

4. Як було встановлено судом, у службовій інструкції майстра лісу зазначено, що на нього покладається обов’язок охороняти контору лісництва і матеріальні цінності, що знаходяться на території лісництва. Про те, що майстер лісу є матеріально відповідальною особою, свідчить також Інструкція про порядок проведення ревізій лісових обходів, де в пункті 6.1 зазначено, що матеріально відповідальними особами є майстер лісу (старший майстер лісу), лісничий.

Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування працівником збитку, завданого роботодавцеві. При цьому суд узяв до уваги відсутність обставин, які б указували на завдання збитку злочинними діями працівника, здійсненими з корисливою метою, а також матеріальний стан фізособи і зменшив суму збитку, що підлягає стягненню з працівника.

У статті «Притягнення працівника до матеріальної відповідальності» ми розповідали, за яких умов працівника можна притягати до матеріальної відповідальності.

Так, у ст. 130 КЗпП викладено загальні підстави й умови притягнення працівників до матеріальної відповідальності. Згідно з цією нормою працівники несуть матеріальну відповідальність за збиток, завданий підприємству внаслідок невиконання ними своїх трудових обов’язків.

Матеріальна відповідальність застосовується тільки за прямий дійсний збиток – за умови, що такий збиток завданий підприємству протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Матеріальна відповідальність, як правило, обмежується певною частиною зарплати працівника і не повинна перевищувати повний розмір завданого збитку (за винятком установлених законодавством випадків) (ч. 2 ст. 130 КЗпП).

Для притягання працівника до матеріальної відповідальності повинні бути дотримані одночасно чотири умови (ст. 130 КЗпП):

  • працівник порушив свої трудові обов’язки;
  • підприємству завдано прямого дійсного збитку. Під таким збитком, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства здійснювати витрати на відновлення, придбання майна або інших цінностей або додаткові грошові виплати (п. 4 постанови Пленуму ВСУ від 29.12.92 р. № 14 «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», далі – Постанова № 14);
  • є причинний зв’язок між порушенням, допущеним працівником, і завданим збитком;
  • установлена провина працівника у завданні збитку.

Зверніть увагу! Якщо хоча б одна з умов не виконується, притягати працівника до матеріальної відповідальності не можна.

У вищезгаданій публікації «Притягнення працівника до матеріальної відповідальності» ми також розглядали, з якими категоріями працівників може бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

Так, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися з працівником, який досяг 18-річчя, за виконання одночасно двох умов:

  • посада, яку обіймає працівник, або робота, яку він виконує, міститься в Переліку № 447;
  • виконання працівником посадових обов’язків або виконання ним роботи за фахом має бути безпосередньо пов’язане зі зберіганням, обробкою, продажем (відпусканням), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва довірених працівникам цінностей.

Це означає, що наявність посади або роботи в Переліку № 447 сама по собі не дає підстав для укладення договору про повну матеріальну відповідальність, якщо в трудових функціях працівника відсутні вищеперелічені обов’язки (лист Мінсоцполітики від 29.04.13 р. № 61/06/186-13).

Висновки

Для притягання працівника до повної матеріальної відповідальності з ним має бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність; до його обов’язків має входити зберігання, обробка, продаж (відпускання) матеріальних цінностей, а посада, яку обіймає працівник, або робота, яку він виконує, має бути зазначена в Переліку № 447.

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Статті за темою
15.08.2025
5 помилок платників податків в огляді практики Верховного Суду за червень 2025 року
Дізнайтеся, які постанови було ухвалено Верховним Судом за наслідками перегляду судових рішень по податкових спорах у червні 2025 року. Борітеся – поборете (Т. Г. Шевченко) Чи може платник податків заперечувати проти позову про стягнення податкового боргу на тій підставі, що податкову вимогу ...
12.06.2025
Штрафи за ненарахування, несплату ЄСВ та помилки у звітності
У статті детально розглянуто питання відповідальності платників податку за порушення, пов’язані з нарахуванням, сплатою та звітністю з ЄСВ, а також заходи, які можуть бути застосовані контролюючими органами за такі порушення. Ненарахування, несплата ЄСВ чи помилки у звітності щодо єдиного внес...
09.06.2025
Штраф за порушення ПДР автомобілем підприємства: чи можна притягнути водія до матеріальної відповідальності
У статті з’ясовуємо, чи можна притягнути до матеріальної відповідальності водія підприємства, який скоїв порушення на автомобілі такої юридичної особи. Директора підприємства оштрафували за порушення правил дорожнього руху (далі – ПДР). Але це порушення було допущене водієм – праці...
Популярне
20.06.2025
Резерв сумнівних боргів: у яких випадках підприємству вигідно його створювати
Розповімо, які підприємства можуть оптимізувати податок на прибуток шляхом створення резерву сумнівних боргів та як правильно сформувати цей резерв, щоб не було претензій з боку контролюючих органів. У чому полягає проблема: оптимізація об’єкта обкладення податком на прибуток для деяких підпри...
18.08.2025
Облік витрат на створення вебсайту
У статті розповімо, що таке вебсайт та як відображати в бухгалтерському та податковому обліку витрати на його створення. Сьогодні вебсайти використовуються з різними цілями. Деякі виконують тільки представницькі функції. Це може бути, наприклад, сайт-візитка – електронний аналог традиційної ...
20.06.2025
Як розрахувати резерв відпусток на дату балансу
У статті розповімо про порядок формування резерву відпусток і регулярність його перегляду. Чи треба щомісячно інвентаризувати резерв? Забезпечення на оплату відпусток формується для рівномірного розподілу витрат на відпустки між звітними періодами. Його створення – обов’язок підприємства...
Нове
03.09.2025
Направлення працівника на базову військову службу або загальновійськову підготовку: дії роботодавця
Зі статті дізнаєтеся, що таке базова військова служба й базова загальновійськова підготовка та що має зробити роботодавець в разі направлення на них працівників. Поняття «базова загальновійськова підготовка» (далі – загальновійськова підготовка) та «базова військова служба&ra...
03.09.2025
Вихідна допомога при звільнені: розмір, розрахунок, оподаткування
Як відомо, у день звільнення працівника роботодавець зобов’язаний виплатити всі належні йому суми, зокрема зарплату за відпрацьований час та інші виплати за час роботи, грошову компенсацію за невикористану відпустку та, звісно, вихідну допомогу, якщо це передбачено законодавством чи колдоговор...
28.08.2025
Норми тривалості робочого часу та важливі події у вересні 2025 року
Яка норма тривалості робочого часу у вересні 2025 року? Яка норма тривалості робочого часу у вересні 2025 року? У вересні – 30 календарних днів. Згідно із Законом від 15.07.2025 № 4524-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного ст...
Кращі матеріали