Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Стягнення суми збитку, завданого працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків

Ситуація
Працівник був прийнятий підприємством на посаду майстра лісу з 1 вересня 2009 року. 17 січня 2014 року між працівником і підприємством був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. У результаті проведеної 24 травня 2016 року ревізії підзвітних працівникові товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) була виявлена недостача лісопродукції на загальну суму 81 955,47 грн.
Згідно із пояснювальною запискою від 24 травня 2016 року працівник визнав факт недостачі лісопродукції, установленої ревізією. Проте в добровільному порядку сума недостачі не була ним погашена. У зв’язку із цим підприємство звернулося до суду з позовом про відшкодування збитку, завданого працівником під час виконання ним трудових обов’язків. Суди першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення на користь підприємства, зобов’язавши працівника відшкодувати завданий підприємству збиток. Працівник подав касаційну скаргу з проханням скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду і прийняти нове рішення, відмовивши підприємству в задоволенні його позовних вимог.

Чому виник спір

У цій ситуації роботодавець установив провину працівника, крім того – працівник визнав свою провину, що й зазначив у пояснювальній записці. Проте працівник не погасив суму збитку, оскільки вважав, що підприємство незаконно уклало з ним договір про повну матеріальну відповідальність. Адже його посада відсутня в Переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпускання), перевезення або застосування у процесі виробництва, затвердженому постановою Держкомпраці СРСР від 28.12.77 р. № 447 (далі – Перелік № 447).

Крім того, у своїх запереченнях до позову працівник зазначив, що:

  • підписаний ним договір за своїм змістом не відповідає типовому договору про повну матеріальну відповідальність;
  • інвентаризація була проведена з порушенням, оскільки проводилася одночасно на трьох об’єктах, а він був присутній тільки на одному об’єкті;
  • підприємство не забезпечило умови для збереження матеріальних цінностей.

Рішення суду

Касаційна скарга фізособи не була задоволена (постанова ВСУ від 25.10.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 77397973).

Аргументи суду

1. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі збитку, завданого з їх провини роботодавцеві в тому випадку, коли між працівником і роботодавцем відповідно до ст. 1351 КЗпП укладено письмовий договір про прийняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення збереження майна та інших цінностей роботодавця, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

2. Відповідно до ст. 1351 КЗпП письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпусканням), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, визначеному Кабміном.

3. За відсутності вищеназваних умов на працівника за завданий ним збиток може бути покладена тільки обмежена матеріальна відповідальність, якщо відповідно до чинного законодавства працівник за іншими підставами не несе матеріальної відповідальності в повному розмірі збитку.

4. Як було встановлено судом, у службовій інструкції майстра лісу зазначено, що на нього покладається обов’язок охороняти контору лісництва і матеріальні цінності, що знаходяться на території лісництва. Про те, що майстер лісу є матеріально відповідальною особою, свідчить також Інструкція про порядок проведення ревізій лісових обходів, де в пункті 6.1 зазначено, що матеріально відповідальними особами є майстер лісу (старший майстер лісу), лісничий.

Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування працівником збитку, завданого роботодавцеві. При цьому суд узяв до уваги відсутність обставин, які б указували на завдання збитку злочинними діями працівника, здійсненими з корисливою метою, а також матеріальний стан фізособи і зменшив суму збитку, що підлягає стягненню з працівника.

У статті «Притягнення працівника до матеріальної відповідальності» ми розповідали, за яких умов працівника можна притягати до матеріальної відповідальності.

Так, у ст. 130 КЗпП викладено загальні підстави й умови притягнення працівників до матеріальної відповідальності. Згідно з цією нормою працівники несуть матеріальну відповідальність за збиток, завданий підприємству внаслідок невиконання ними своїх трудових обов’язків.

Матеріальна відповідальність застосовується тільки за прямий дійсний збиток – за умови, що такий збиток завданий підприємству протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Матеріальна відповідальність, як правило, обмежується певною частиною зарплати працівника і не повинна перевищувати повний розмір завданого збитку (за винятком установлених законодавством випадків) (ч. 2 ст. 130 КЗпП).

Для притягання працівника до матеріальної відповідальності повинні бути дотримані одночасно чотири умови (ст. 130 КЗпП):

  • працівник порушив свої трудові обов’язки;
  • підприємству завдано прямого дійсного збитку. Під таким збитком, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства здійснювати витрати на відновлення, придбання майна або інших цінностей або додаткові грошові виплати (п. 4 постанови Пленуму ВСУ від 29.12.92 р. № 14 «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», далі – Постанова № 14);
  • є причинний зв’язок між порушенням, допущеним працівником, і завданим збитком;
  • установлена провина працівника у завданні збитку.

Зверніть увагу! Якщо хоча б одна з умов не виконується, притягати працівника до матеріальної відповідальності не можна.

У вищезгаданій публікації «Притягнення працівника до матеріальної відповідальності» ми також розглядали, з якими категоріями працівників може бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

Так, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися з працівником, який досяг 18-річчя, за виконання одночасно двох умов:

  • посада, яку обіймає працівник, або робота, яку він виконує, міститься в Переліку № 447;
  • виконання працівником посадових обов’язків або виконання ним роботи за фахом має бути безпосередньо пов’язане зі зберіганням, обробкою, продажем (відпусканням), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва довірених працівникам цінностей.

Це означає, що наявність посади або роботи в Переліку № 447 сама по собі не дає підстав для укладення договору про повну матеріальну відповідальність, якщо в трудових функціях працівника відсутні вищеперелічені обов’язки (лист Мінсоцполітики від 29.04.13 р. № 61/06/186-13).

Висновки

Для притягання працівника до повної матеріальної відповідальності з ним має бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність; до його обов’язків має входити зберігання, обробка, продаж (відпускання) матеріальних цінностей, а посада, яку обіймає працівник, або робота, яку він виконує, має бути зазначена в Переліку № 447.

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Статті за темою
16.09.2025
Не видали аванс на відрядження: чи буде штраф?
У статті розповімо, яку відповідальність установлено для роботодавця, який не видав працівнику аванс на відрядження, та чи застосовуються штрафи в період воєнного стану. Із статті ви дізнаєтесь: чи можна відправити працівника у відрядження без авансу, якщо у підприємства немає грошей; чи передб...
Популярне
18.08.2025
Облік витрат на створення вебсайту
У статті розповімо, що таке вебсайт та як відображати в бухгалтерському та податковому обліку витрати на його створення. Сьогодні вебсайти використовуються з різними цілями. Деякі виконують тільки представницькі функції. Це може бути, наприклад, сайт-візитка – електронний аналог традиційної па...
28.07.2025
Як застосовувати міжнародні договори (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування
У статті розглянуто, за яких умов у разі виплати доходів нерезидентам можна застосовувати міжнародні договори (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування, а також у чому полягають особливості оподаткування окремих видів доходів за правилами конвенцій. Резиденти України (як юрособи, і фізособи...
18.07.2025
Які документи повинен мати водій для прийняття на роботу
У цій статті розглянуто, які документи слід вимагати від водія під час прийняття його на роботу. Під час виконання трудових обов’язків водій відповідає за транспортний засіб (далі – ТЗ), пасажирів, вантаж. Тому роботодавець, приймаючи особу на таку посаду, повинен перевірити, чи є в неї ...
Нове
30.09.2025
Варіанти дій роботодавця в разі пошкодження підприємства
У статті розглянуто 7 можливих варіантів дій роботодавця в разі пошкодження чи знищення підприємства. Війна завжди призводить до руйнівних наслідків, зокрема й до пошкодження підприємств або їхніх виробничих приміщень. Через це працівники не можуть виконувати свої трудові обов’язки, а перед ро...
29.09.2025
Норми тривалості робочого часу та важливі події в жовтні 2025 року
Яка норма тривалості робочого часу в жовтні 2025 року? У статті надамо відповіді на питання щодо тривалості робочого часу у жовтні 2025 року та подання статзвітності. Яка норма тривалості робочого часу в жовтні 2025 року? У жовтні – 31 календарний день. Згідно із Законом від 15.07.2025 №&nbs...
23.09.2025
Які дії роботодавця в разі неповернення заброньованого працівника з-за кордону?
У відповіді на запитання з’ясовуємо, як діяти роботодавцю, якщо заброньований працівник не повертається із закордонної відпустки. Практична ситуація Заброньований працівник не повернувся із закордонної відпустки, повідомивши через месенджер, що не планує повертатися в Україну найближчим часом...
Кращі матеріали