Облік витрат на відрядження по Україні

«Відрядження: оформлення та облік витрат»

У консультації розглянемо правила обліку та оподаткування витрат на відрядження в межах України.

Відряджений працівник – це підзвітна особа, а для обліку розрахунків із підзвітними особами Інструкцією № 291 передбачено однойменний субрахунок 372, на якому відображаються:

• за дебетом – суми, видані працівнику під звіт, і суми, які відшкодовуються працівникам, якщо вони у відрядженні витратили власні гроші;
• за кредитом – витрачені працівником гроші, видані йому на відрядження (у кореспонденції з рахунками витрат), а також суми, які не були витрачені у відрядженні та повернуті працівником до бухгалтерії (у кореспонденції із субрахунками обліку грошей, зокрема 301, 311).

Витрати на відрядження працівників підприємства відображаються залежно від мети відрядження, а також підрозділу, у якому працює відряджений. Так, згідно з П(С)БО 16 якщо у відрядження відправляється працівник:

• безпосередньо пов'язаний із проведенням продукції або послуг – витрати на відрядження відображаються за дебетом рахунка 23 «Виробництво» (п. 13);
• цеху, дільниці, інших подібних підрозділів і метою відрядження є організація виробництва – такі витрати відображаються за дебетом рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» (п. 15.1);
• апарату управління, іншого загальногосподарського персоналу – витрати на відрядження включаються до складу адміністративних і відображаються на однойменному рахунку 92 (п. 18);
• служби збуту –витрати на відрядження включаються до збутових витрат з відображенням на однойменному рахунку 93 (п. 19);
• із числа іншого персоналу підприємства – витрати відображаються в складі інших витрат операційної діяльності на однойменному рахунку 94 (п. 20).