Одне із запитань передплатників щодо можливості роботи бухгалтера на «0,5 ставки» спонукало автора додатково розглянути питання щодо оплати праці сумісників. В чому проблема? Як можливість такої роботи та її оплату відобразити в штатному розписі
Працівник має право працювати за сумісництвом на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (ст. 21 КЗпП).
Місце роботи, де зберігається трудова книжка є основним місцем роботи, решта - місцями роботи за сумісництвом. Робота за сумісництвом на тому ж підприємстві вважається внутрішнім сумісництвом, на іншому - зовнішнім.
Зазвичай, робота за сумісництвом розглядається як робота неповний робочий час. Але це справедливо лише щодо роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій. Пунктом 2 постанови КМУ від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» встановлено, що тривалість їхньої роботи за сумісництвом не може перевищувати 4-х годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Решта працівників можуть працювати повний робочий час за сумісництвом, а за основним місцем роботи - неповний робочий час.
Для того, щоб не ламати «стереотип», для цілей цієї статті вважатимемо, що робота за сумісництвом передбачає роботу неповний робочий час.