Сезонне переведення стрілок годинника та робочий час

Незважаючи на те, що з 12.03.20 р. до 24.04.20 р. на всій території України запроваджено карантин і владою надано рекомендації щодо переходу на дистанційний режим роботи, деякі підприємства (особливо стратегічного значення), установи та організації продовжують працювати у звичному режимі. Для деяких з них, зокрема виробничих підприємств, станцій техобслуговування, заправок тощо, виконання працівниками роботи вдома є неможливим з явних причин. Тож питання впливу на робочий час та його облік сезонного переведення (зокрема, на літній час) стрілок годинника, особливо для тих підприємств, де робота виконується позмінно, на сьогодні залишається актуальним. Розглянемо його детально.

Коли запроваджено перехід на літній час

Відповідно до постанови КМУ від 13.05.96 р. № 509 «Про порядок обчислення часу на території України» , з урахуванням порядку обчислення часу, що діє в країнах Європи з 1996 року, на території України запроваджено час другого часового поясу (київський час). У зв’язку з цим щороку навесні та восени переводяться годинникові стрілки: навесні — в останню неділю березня о 03:00 на одну годину вперед.

Нагадаємо, що у вересні 2011 року Верховною Радою було скасовано переведення годинників і встановлено як постійний літній час. Проте вже наступного місяця того самого року таке рішення було змінено.

Тож нагадаємо, що в ніч з 28-го на 29 березня 2020 року о 03:00 стрілки годинника в Україні будуть переведені.

Як впливає переведення годинника на робочий час

Оскільки переведення стрілок годинника відбуватиметься в ніч із суботи на неділю, для більшості підприємств ці дні є вихідними. Але не для всіх — деякі працівники в цю ніч працюватимуть, і важливо правильно визначити відпрацьований ними робочий час.

Робочий час розрізняється за тривалістю. Законодавством передбачено нормальний, скорочений та неповний робочий час.

Нормальну тривалість робочого часу встановлено ст. 50 КЗпП. Вона має бути дотримана як за п’ятиденного чи шестиденного робочого тижня, так і для працівників, які працюють змінами. Така тривалість робочого часу не може бути більшою за 40 годин на тиждень.

Скорочену тривалість робочого часу передбачено ст. 51 КЗпП. Установлюється вона законодавством для працівників певних категорій і оплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій за умови повної тривалості щоденної роботи.

Питання неповного робочого часу врегульовано ст. 56 КЗпП. Його тривалість установлюється за погодженням сторін трудового договору (тобто роботодавцем та працівником), а оплата праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу.

Для працівників, які працюють за скороченим та неповним робочим часом, переведення годинника в березні значення не матиме, адже встановлюється такий режим за відповідних умов та зазвичай для працівників, яких залучати до роботи вночі роботодавець не має права.

Також для працівників, які працюють за п’ятиденним та шестиденним робочим тижнем, переведення годинника на годину вперед не впливатиме на відпрацьований час, адже їх робота зазвичай виконується вдень. А години початку і закінчення такої роботи закріплено у правилах внутрішнього трудового розпорядку (далі – ПВТР) підприємства.

На підприємствах, де робота провадиться змінами, за погодженням із профспілками затверджуються та доводяться роботодавцем до відома працівників графіки змінності. У разі змінних робіт працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, який також має бути встановлений ПВТР (ст. 58 КЗпП). Саме в цьому режимі робота може виконуватися вночі.

Оскільки в березні стрілки годинника переводяться на годину вперед, працівники недопрацьовують одну годину. Тобто якщо зміна триває 10 годин, то в ніч з 28-го на 29 березня вона фактично триватиме 9 годин, адже згідно з графіком робота має бути закінчена в чітко визначений час. Отже, постає питання щодо обліку робочого часу та нарахування заробітної плати.

Оплата праці

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП заробітну плату роботодавець повинен виплачувати працівникові за виконану ним роботу.

Нагадаємо, що згідно зі ст. 54 КЗпП нічним часом вважається час з 22:00 до 06:00. У разі роботи в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це поширюється і на працівників, яких прийнято для роботи лише в нічні зміни. Наведені правила враховують під час складання графіків змінності.

У деяких випадках тривалість роботи в нічний час прирівнюється до тривалості роботи в денний час. Так вчиняють, якщо це потрібно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах за шестиденного робочого тижня з одним вихідним днем.

За роботу в нічний час працівники отримують підвищену оплату. Вона належить до державних норм з оплати праці, що є обов’язковими для застосування підприємствами всіх форм власності та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до ст. 108 КЗпП її розмір встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Підприємства, які входять у сферу дії Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019-2021 роки від 14.05.19 р., установлюють доплату в розмірі 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час (додаток 3).

Однак слід зауважити, що для працівників, які працюють позмінно, зазвичай установлюється підсумований облік робочого часу. Графіки роботи (змінності) розробляються так, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП.

Протягом облікового періоду щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, установлена графіком, може коливатися. Водночас загальна кількість годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді. Згідно з п. 6 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці та соцполітики від 19.04.06 р. №138, обліковим періодом може бути декада, місяць, квартал або рік.

Якщо підприємство встановило обліковий період квартал або місяць, дотримання норми відпрацьованих годин не забезпечується. А от у разі встановлення річного облікового періоду норма відпрацьованих годин за рік зберігається, адже восени, під час переведення годинника на годину назад, працівники фактично відпрацьовують на одну годину більше. .

Отже, якщо на підприємстві встановлено місячний або квартальний обліковий період, роботодавець має врахувати недопрацювання робочого часу на одну годину.

Для цього графіки змінності заздалегідь складаються так, щоб норма робочих годин виконувалася за обліковий період.

У разі підсумованого обліку робочого часу за результатами кожного місяця працівникам нараховують зарплату згідно з умовами праці. До неї належить основна зарплата, доплати і надбавки (у т. ч. за роботу в нічний час, святкові і неробочі дні тощо).

Якщо працівникові встановлено посадовий оклад і він відпрацював усі робочі години, передбачені йому графіком виходу на роботу (графіком змінності), то, як зазначено в листі Мінсоцполітики від 21.02.17 р. № 242/0/102-17/282, йому мають нарахувати оклад, установлений у трудовому договорі (штатному розписі). Тобто оклад у повному розмірі йому мають виплатити, навіть якщо він відпрацював за графіком роботи на годину менше (зменшення робочого часу не враховано у графіках змінності). У такому разі розмір його основної зарплати не залежить від кількості робочих годин.

Якщо працівникові встановлено годинну тарифну ставка (погодинна оплата праці), то оплачувати його роботу слід виходячи з фактично відпрацьованих годин. Тобто в разі переходу на літній час невідпрацьована таким працівником година оплаті не підлягатиме.

Табелювання працівників

Роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи. Тож робочий час обліковується шляхом заповнення табеля обліку робочого часу, форму якого рекомендовано наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». Особа, відповідальна за ведення обліку використання робочого часу, проставляє відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, у тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи, а також години роботи у святкові та неробочі дні тощо. Згідно з умовними буквеними позначеннями рекомендованої форми табеля роботу в нічний час слід позначати відміткою «РН» або цифровим кодом «04».

І на завершення додамо, що крім труднощів щодо обліку використання робочого часу та оплати праці осіб, які працюють у ніч переходу на літній або зимовий час, переведення стрілок годинника негативно впливає на загальний стан здоров’я та не сприяє підвищенню рівня працездатності населення. Тому сподіваємося, що цей анахронізм невдовзі буде скасовано.