Зростання прожиткового мінімуму: на що впливає новий розмір

З 01.07.19 р. відповідно до Закону про Держбюджет-2019 зростає розмір прожиткового мінімуму (далі – ПМ). Цей показник є розрахунковою базою для обчислення низки величин, з якими доводиться мати справу бухгалтерам. На що саме впливає його зростання, з’ясуємо далі.

2019 року ПМ для окремих демографічних та соціальних груп населення заплановано змінювати двічі – з 1 липня та з 1 грудня. Розміри ПМ на одну особу наведемо в таблиці.

Розмір прожиткового мінімуму на одну особу 2019 року (із розрахунку на місяць)

Від ПМ, як зазначалося, залежить низка величин, з якими доводиться мати справу бухгалтерам. Але значна їх частина прив’язана до ПМ, установленого на 1 січня звітного року. Тому окремо звертаємо увагу, які величини не змінюються протягом 2019 року.

Отже, НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ протягом 2019 року:

• податкова соціальна пільга (ПСП) – «звичайна» ПСП до кінця року становитиме 960,50 грн.;
• граничний розмір доходу, до якого застосовується ПСП, – до кінця року 2 690,00 грн.;
• неоподатковуваний розмір нецільової благодійної допомоги – до кінця року 2 690,00 грн.;
• неоподатковуваний розмір допомоги на поховання за рахунок роботодавця – до кінця року 5 380,00 грн.
• ставка єдиного податку для платників першої групи – до кінця року до 192,10 грн.;
• неоподатковуваний розмір виплат чи відшкодувань за рахунок профспілки своїм членам – до кінця року 2 690,00 грн.;
• неоподатковуваний розмір заборгованості платника податків за цивільно-правовими договорами, за якою минув строк позовної давності – до кінця року не вище 960,50 грн.;
• розміри штрафів за порушення в частині подання звіту про контрольовані операції та/або документації із трансфертного ціноутворення.

Починаючи з 01.07.19 р. ЗМІНЮЄТЬСЯ:

• розмір доходу, що підлягає індексації;
• розмір аліментів у твердій сумі, що підлягає індексації;
• мінімальний розмір аліментів на дитину.

Відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення в межах ПМ, установленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах ПМ, установленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Отже, з 01.07.19 р. оплата праці (грошове забезпечення) працівників та розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, індексуватимуться в сумі, що не перевищуватиме 2 007,00 грн.

Про мінімальний розмір аліментів, оскільки це питання дуже актуальне у бухгалтерів, варто зазначити таке.

У ст. 182 Сімейного кодексу (далі – СК) сказано, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % ПМ для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір ПМ для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Тут важливо пам’ятати, що розмір аліментів визначає суд. Виконавець (державний чи приватний) може надсилати роботодавцю постанову про стягнення аліментів у розмірі, установленому судом. І роботодавець повинен виконувати цю постанову так, як написано, і не придумувати й не додавати своє бачення цього питання.

Тому якщо в постанові (наказі суду) сказано, що розмір аліментів становить n-суму (частку від доходу), «але не менш як 50 % ПМ для дитини відповідного віку», то зі зміною ПМ для дитини відповідного віку зростає і мінімальний розмір аліментів. Якщо такого застереження («але не менше») немає, то слід утримувати суму, зазначену в постанові (чи в наказі суду), навіть якщо у ст. 182 СК і сказано, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % ПМ для дитини відповідного віку. За дотриманням цієї норми має слідкувати зацікавлена особа та суд.

Окремо варто згадати про ст. 96 КЗпП. У ній сказано, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) установлюється в розмірі, не меншому за ПМ, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Практика свідчить, що деякі підприємства в колективних договорах роблять прив’язку лише до ПМ (без «на 1 січня календарного року»). Тому якщо в колдоговорі є така норма, то зі зростанням протягом року (у т. ч. з 1 липня) ПМ зростатиме і мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка). Він зростатиме і тоді, коли посадовий оклад (тарифна ставка) установлено кратно ПМ. Наприклад, оклад прибиральника – три ПМ для працездатних осіб.

До ПМ прив’язано й низку соціальних виплат, наприклад мінімальна пенсія за віком, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, та ін., виплата яких проводиться з бюджетів усіх рівнів. Порядок їх призначення та виплати визначається різними нормативними актами і залежить від багатьох умов. Тож бухгалтерам підприємств з їх обчисленням не доводиться стикатися, а тому ми не деталізуємо їх розміри тощо.