• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Перевіряємо організацію охорони праці

17.12.2018 233 0 0


Завершуємо бухгалтерський рік


Усі без винятку роботодавці зобов'язані забезпечити найманим працівникам безпечні та здорові умови праці. За невиконання законодавства у сфері охорони праці передбачено чималі штрафи. Тому рекомендуємо до початку нового робочого року перевірити документацію з охорони праці, яку повинен вести роботодавець, на відповідність вимогам законодавства.


Загальні правила

Якими нормативними актами у сфері охорони праці повинен керуватися роботодавець?

Система нормативних актів у сфері охорони праці містить у собі сотні документів. Основним нормативним документом, який стосується всіх роботодавців (підприємств і підприємців), є Закон № 2694. Також роботодавцям слід користуватися КЗпП, Законом № 1105, Порядком № 132 та ін.

Важливо знати! Держпраці веде Держреєстр нормативно-правових актів з охорони праці (реєстр НПАОП) відповідно до Положення № 151. Покажчик НПАОП оновлюється та затверджується наказом Держпраці раз на півріччя. На сьогодні діє Покажчик, затверджений Наказом № 55. У ньому міститься близько 800 документів, затверджених різними відомствами. Ознайомитися з ним можна, наприклад, на сайті Держпраці.

Які обов'язки роботодавця у сфері охорони праці?

Основні обов'язки роботодавця у сфері охорони праці викладено в ст. 13 Закону № 2694. Цей перелік досить великий. Зокрема, роботодавець повинен:

  • створити в себе службу охорони праці;
  • розробити при участі первинної профспілкової організації (а в разі її відсутності – представників найманих працівників або уповноважених ними органів) колективний договір;
  • усувати причини, які призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, і вживати профілактичних заходів, запропонованих комісіями за результатами розслідування цих причин;
  • забезпечити належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та пристроїв, спостерігати за їх технічним станом;
  • проводити аудит охорони праці, лабораторні дослідження умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та пристроїв, атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;
  • здійснювати контроль над дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, обладнанням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;
  • вживати термінових заходів для допомоги потерпілим, залучати при необхідності професійні аварійно-рятувальні формування в разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків тощо.

Зверніть увагу: дія Закону № 2694 поширюється на всіх роботодавців – як юросіб, так і фізосіб-підприємців (ст. 2 цього Закону).

Яких вимог необхідно дотримуватися при розробці інструкцій з охорони праці?

Кожне підприємство та підприємець повинні мати інструкції з охорони праці для відповідних професій або для виконання відповідних робіт. При розробці та прийнятті локальних актів (у т. ч. інструкцій) з охорони праці роботодавець повинен керуватися Порядком № 132, Положенням № 9 та ін.

Розроблені роботодавцем інструкції є нормативними актами з охорони праці, що діють у межах конкретного підприємства. Локальні інструкції також створюються на підставі державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, примірних інструкцій і технологічної документації підприємства.

Інструкції, які вводяться в дію на підприємстві, реєструються службою охорони праці в Журналі реєстрації інструкцій з охорони праці (додаток 4 до Положення № 9). А видача інструкцій керівникам структурних підрозділів підприємства реєструється в Журналі обліку видачі інструкцій (додаток 5 до Положення № 9).

Питання охорони праці на підприємстві регулюються також колективним договором. У спеціальному розділі колдоговору «Охорона праці» слід передбачити комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці.

Створення служб охорони праці

Створювати служби охорони праці зобов'язані всі роботодавці – підприємства та підприємці (ст. 2 Закону № 2694). Однак тут усе залежить від кількості працівників на підприємстві (ст. 15 Закону № 2694).

Якщо в роботодавця 50 і більше працівників, то створення служби охорони праці є обов'язковим. Така служби створюється відповідно до Типового положення № 255.

Якщо в роботодавця числиться менше 50 працівників, то функції служби охорони праці може виконувати за сумісництвом особа, яка має відповідну підготовку. Виконання роботи за сумісництвом означає, що вона виконується тільки у вільний від основної роботи час.

На замітку: поняття «відповідна підготовка» розкривається в розд. 5 Типового положення № 15. Мається на увазі проходження навчання з питань охорони праці в галузевих навчальних центрах або навчальних закладах та установах у встановленому Типовим положенням № 15 порядку. Крім того, відповідальні за охорону праці особи повинні проходити перевірку знань один раз на три роки (докладніше про це див. далі).

Роботодавці, у яких менше 20 працівників, для виконання функцій служби охорони праці можуть залучати сторонніх фахівців на договірних засадах. Однак такі фахівці повинні мати виробничий стаж не менше трьох років і пройти навчання з питань охорони праці. При цьому законодавством не встановлено будь-яких вимог до договору, який може укладатися з таким фахівцем. Зокрема, не уточнюється, яким повинен бути цей договір – трудовим чи цивільно-правовим (далі – ЦПД ).

Ми не рекомендуємо укладати ЦПД у такому випадку, адже це може бути чревате солідними штрафами, якщо орган Держпраці розцінить його як трудовий договір (штраф у розмірі 30 МЗП, а зараз це 111 690 грн.). Тому, якщо ви маєте намір залучити стороннього фахівця для виконання функцій служби охорони праці на регулярній основі, радимо оформляти з ним трудовий договір (наприклад, він може виконувати функції служби праці за сумісництвом), а не ЦПД.

Звертаємо увагу! Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Це значить, що дана служба або інженер з охорони праці не можуть підпорядковуватися, наприклад, головному інженеру, технічному директору, головному механіку і т. д.

На підставі якого документа діє служба охорони праці?

Дана служба діє на підставі Положення про службу охорони праці, яке розробляє роботодавець на основі Типового положення № 255. Зокрема, у Положенні про службу охорони праці визначається її структура, чисельність, основні завдання, функції та права співробітників (див. зразок у кінці консультації).

Навчання з питань охорони праці

Навчання посадових осіб

Керівники та посадові особи підприємств та організацій незалежно від форм власності, характеру виробничої діяльності, які безпосередньо пов'язані з організацією безпечного ведення робіт, проходять навчання при прийнятті на роботу та один раз на три роки (п. 5.1 Типового положення № 15). Перелік осіб, які повинні проходити навчання, наведено в додатку 3 до Типового положення № 15.

При переведенні на іншу роботу або призначенні на іншу посаду, яка вимагає додаткових знань з охорони праці, посадові особи та фахівці з питань охорони праці проходять позачергове навчання. Таке навчання також проводиться при настанні на підприємстві нещасного випадку, якщо комісією з розслідування встановлено факт порушення посадовими особами вимог нормативно-правових актів з охорони праці (п. 5.6 Типового положення № 15).

Навчання працівників

Згідно з вимогами ст. 18 Закону № 2694 при прийнятті на роботу та в процесі роботи співробітники повинні проходити за рахунок роботодавця:

  • інструктажі;
  • навчання з питань охорони праці, із надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у випадку виникнення аварії.
  • Інструктажі та навчання співробітників проводяться за правилами розд. 3 Типового положення № 15.

Важливо: роботодавець повинен розробити та затвердити Положення про навчання працівників із питань охорони праці, а також скласти плани-графіки проведення навчання та перевірки знань із питань охорони праці. Ці документи розробляються на основі Типового положення № 15 з урахуванням специфіки виробництва та вимог інших нормативно-правових актів з охорони праці.

За характером та часом проведення інструктажі працівників поділяються на такі види:

  • вступний (проводиться при прийнятті на роботу);
  • первинний (проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці);
  • повторний (проводиться в такі строки: на роботах із підвищеною небезпекою – не рідше одного разу на три місяці, для інших робіт – не рідше одного разу на 6 місяців);
  • позаплановий (проводиться при наявності підстав, передбачених п. 6.6 Типового положення № 15);
  • цільовий (проводиться при ліквідації аварії чи стихійного лиха або при виконанні робіт, на які відповідно до законодавства оформляються наряд-допуск, наказ або розпорядження).

Проходження медоглядів працівниками деяких категорій

Роботодавець також зобов'язаний організовувати за свій рахунок проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників деяких категорій (ст. 169 КЗпП, ст. 17 Закону № 2694).

Зокрема, медогляди зобов'язані проходити працівники, зайняті:

  • на важких роботах;
  • роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці;
  • роботах, де існує необхідність у професійному відборі.

Крім того, усі особи молодше 18 років приймаються на роботу тільки після попереднього медогляду та в подальшому, до досягнення 21 року, щорічно повинні проходити обов'язковий медогляд (ст. 191 КЗпП, ст. 17 Закону № 2694).

При організації медоглядів роботодавцю необхідно керуватися Порядком № 246 (додатки 4 і 5) і Переліком № 263/121.

Памятайте: для визначення категорій працівників, що підлягають медогляду в наступному році, роботодавцю необхідно до 1 грудня попереднього року подати пакет документів до органу Держпраці. Адже саме цей орган здійснює держнагляд за гігієною праці, у тому числі й за наявністю обов’язкових медоглядів працівників (пп. 15 п. 4 Положення № 96). Тобто для визначення категорій працівників, які підлягають медоглядам у 2019 році, документи слід подати до 01.12.18 р.

До органу Держпраці роботодавець повинен подати:

  • заяву на ім'я начальника органу Держпраці;
  • штатний розпис (витяг);
  • дані лабораторних досліджень умов праці з визначенням шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників згідно з гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Після розгляду поданих документів фахівцем відділу з питань гігієни праці за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи складається Акт визначення категорії працівників, що підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду в 2019 році.

Розслідування та облік нещасних випадків на підприємстві

Роботодавці зобов'язані організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій (ст. 22 Закону № 2694).

Нещасний випадок на підприємстві підлягає розслідуванню з дотриманням вимог, установлених Порядком № 1232.

Атестація робочих місць

Проведення атестацій не завжди є обов'язковим заходом. Згідно з Порядком № 442 і Методичними рекомендаціями № 41 атестацію проводять на підприємствах та в організаціях (незалежно від форми власності та господарювання), де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, які можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Проводити атестації робочих місць необхідно, якщо на підприємстві є роботи, професії (посади), зазначені:

  • у Списках № 1 і № 2 (у них перераховано роботи, професії (посади), зайнятість у яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах);
  • Списку № 1290 (установлює, кому надаються щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці);
  • Переліку № 163 (визначає виробництво, цехи, професії (посади) зі шкідливими умовами праці, робота в яких надає право на скорочену тривалість робочого тижня).

Відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони праці

За порушення роботодавцем законодавства у сфері охорони праці передбачені таік види відповідальності:

1) фінансова (санкції накладають на підприємство або підприємця), установлена:

  • ст. 43 Закону № 2694 (за фінансування охорони праці в розмірі меншому, ніж зазначено в ч. 3 і 4 ст. 19). Штраф становить 25 % різниці між розрахунковою мінімальною сумою затрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період);
  • абзацом восьмим ст. 265 КЗпП (за порушення інших вимог трудового законодавства). Розмір штрафу становить 1 МЗП (зараз це 3 723 грн.);

2) адміністративна, установлена ст. 41, 93, 94, 1654, 1884 КУпАП. До відповідальності притягуються посадові особи підприємства або безпосередньо підприємець;

3) кримінальна, установлена ст. 271–275 КК. Таку відповідальність несуть посадові особи підприємства або роботодавець-підприємець.

Важливе уточнення! На сьогодні немає механізму стягнення з роботодавців штрафу, передбаченого ст. 43 Закону № 2694. Причина – відсутність закону, який визначав би порядок застосування штрафу та нарахування пені у випадку його несплати (див. Лист № 1). Незважаючи на те що дане роз’яснення було надане ліквідованим у 2015 році Держгірпромнаглядом, воно й зараз є актуальним.

Крім штрафів органи Держпраці мають право накладати на суб'єктів господарювання заборони та обмеження, передбачені ст. 39 Закону № 2694.

ЗРАЗОК

Затверджено наказом директора
ТОВ «Криниця» від 03.12.18 р. № 84

Положення про службу охорони праці ТОВ «Криниця»

1. Загальні положення

1.1. Згідно із Законом від 14.10.92 р. № 2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон № 2694) служба охорони праці забезпечує організацію виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.

1.2 Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо директору ТОВ «Криниця».

1.3. Навчання та перевірка знань із питань охорони праці працівників служби охорони праці проводяться в установленому законодавством порядку під час прийняття на роботу та періодично один раз на три роки.

1.4. Працівники служби охорони праці підприємства у своїй діяльності керуються законодавством України, нормативно-правовими актами з охорони праці, колективним договором та актами з охорони праці, що діють у межах підприємства.

1.5 Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства.

2. Завдання служби охорони праці

2.1. Опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві та сприяння вдосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожного працівника. Забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця із цих питань.

2.2 Організація профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров’ю працівників.

2.3. Вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників.

2.4 Контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, положень (у разі наявності) галузевої угоди, розділу «Охорона праці» колективного договору та актів з охорони праці, що діють у межах підприємства.

2.5. Інформування та надання працівникам підприємства роз’яснень із питань охорони праці.

3. Функції служби охорони праці

3.1. Розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення установлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів.

3.2. Підготовка проектів наказів із питань охорони праці та винесення їх на розгляд роботодавця.

3.3. Проведення спільно із представниками інших структурних підрозділів і за участю представників професійної спілки підприємства або, за її відсутності, уповноважених найманими працівниками осіб із питань охорони праці перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

3.4 Складання звітності з охорони праці за встановленими формами.

3.5. Проведення із працівниками вступного інструктажу з охорони праці.

3.6 Здійснення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди.

3.7 Забезпечення належного оформлення і зберігання документації із питань охорони праці, а також її своєчасної передачі до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком.

3.8 Складання за участю керівників підрозділів підприємства переліків професій, посад і видів робіт, для яких слід розробити інструкції з охорони (безпеки) праці, що діють у межах підприємства, надання методичної допомоги під час їх розроблення.

3.9. Інформування працівників про основні вимоги законів, інших нормативно-правових актів та актів з охорони праці, що діють у межах підприємства.

3.10. Розгляд:

  • питань про підтвердження наявності небезпечної виробничої ситуації, що стала причиною відмови працівника від виконання дорученої роботи, відповідно до законодавства (у разі необхідності);
  • листів, заяв, скарг працівників підприємства з питань дотримання законодавства про охорону праці.

3.11. Організація:

  • забезпечення підрозділів нормативно-правовими актами та актами з охорони праці, що діють у межах підприємства, посібниками, навчальними матеріалами із цих питань;
  • роботи кабінету з охорони праці, підготовки інформаційних стендів, кутків з охорони праці тощо;
  • нарад, семінарів, конкурсів тощо з питань охорони праці;
  • пропаганди з питань охорони праці з використанням інформаційних засобів.

3.12. Участь:

  • у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 30.11.11 р. № 1232;
  • складанні санітарно-гігієнічної характеристики робочих місць працівників, які проходять обстеження щодо наявності профзахворювань;
  • проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;
  • роботі комісій із приймання в експлуатацію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об’єктів виробничого та соціально-культурного призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування в частині дотримання вимог охорони (безпеки) праці;
  • розробленні положень, інструкцій, розділу «Охорона праці» колективного договору, актів з охорони (безпеки) праці, що діють у межах підприємства;
  • складанні переліків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов’язкові попередні і періодичні медичні огляди;
  • організації навчання із питань охорони праці;
  • роботі комісії з перевірки знань із питань охорони праці.

3.13 Забезпечення організаційної підтримки (у разі наявності) роботи комісії з питань охорони праці підприємства.

3.14. Контроль:

  • за виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, колективним договором та заходами, спрямованими на усунення причин нещасних випадків та професійних захворювань;
  • проведенням ідентифікації та декларуванням безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;
  • наявністю у підрозділах інструкцій з охорони праці згідно з переліком професій, посад і видів робіт, своєчасним унесенням до них змін;
  • своєчасним проведенням необхідних випробувань і технічних оглядів устаткування;
  • станом запобіжних і захисних пристроїв, вентиляційних систем;
  • своєчасним проведенням навчання з питань охорони праці, усіх видів інструктажу з охорони праці;
  • забезпеченням працівників відповідно до законодавства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту, мийними та знешкоджувальними засобами;
  • організацією зберігання, прання, хімічного чищення, сушіння, знепилювання і ремонту спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту;
  • санітарно-гігієнічними і санітарно-побутовими умовами працівників згідно з нормативно-правовими актами;
  • своєчасним і правильним наданням працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпеченням їх лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, наданням оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення тощо відповідно до вимог законодавства та колективного договору;
  • дотриманням у належному безпечному стані території підприємства, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок;
  • організацією робочих місць відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;
  • використанням цільових коштів, виділених для виконання комплексних заходів для досягнення установлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
  • застосуванням праці жінок, інвалідів і осіб молодше 18 років відповідно до законодавства;
  • виконанням приписів посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці та поданням страхового експерта з охорони праці;
  • проведенням попередніх (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічних обов’язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року.

4. Права працівників служби охорони праці

4.1. Спеціалісти служби охорони праці мають право:

  • видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи (за формою додатка до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.04 р. № 255) щодо усунення наявних недоліків, отримувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Припис складається у двох примірниках (один із них видається керівнику робіт, об’єкта, цеху, другий залишається та реєструється у службі охорони праці) і зберігається протягом 5 років. Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляється від підпису в одержанні припису, спеціаліст з охорони праці надсилає відповідне подання на ім’я особи, якій адміністративно підпорядкований цей структурний підрозділ, або роботодавцю;
  • зупиняти роботу виробництв, дільниці, машин, механізмів, устаткування в разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працівників;
  • вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимоги нормативно-правових актів з охорони праці;
  • надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності посадових осіб та працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;
  • уносити пропозиції щодо заохочення працівників за активну участь у поліпшенні стану безпеки праці;
  • залучати, за погодженням із роботодавцем і керівниками підрозділів підприємства, спеціалістів підприємства для проведення перевірок стану охорони праці.

5. Організація роботи служби охорони праці

5.1 Робота служби охорони праці підприємства здійснюється відповідно до плану роботи та графіків обстежень, затверджених роботодавцем.

5.2 Робочі місця працівників служби охорони праці знаходяться в окремому приміщенні, забезпечуються належною оргтехнікою, технічними засобами зв’язку і повинні бути зручними для приймання відвідувачів.

5.3. Роботодавець стимулює ефективну роботу працівників служби охорони праці.

5.4. Працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених Законом № 2694 і цим положенням.

5.5. Служба охорони праці взаємодіє з іншими структурними підрозділами, службами, фахівцями підприємства та представниками профспілки, а за відсутності останньої – з уповноваженими найманими працівниками особами з питань охорони праці.

<...>

Висновки

Роботодавці (юрособи та підприємці) зобов’язані забезпечити своїм найманим працівникам здорові та безпечні умови праці. Основні обов’язки роботодавця з охорони праці закріплено в Законі № 2694.

За порушення законодавства про працю до підприємства або підприємця можуть застосовувати фінансові санкції, а до посадових осіб підприємства та роботодавця-підприємця – адміністративну та кримінальну відповідальність.

Зразок.doc

Завантажити

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали