Проверяем организацию охраны труда

17.12.2018 16627 0 0

Все без исключения работодатели обязаны обеспечить наемным работникам безопасные и здоровые условия труда. За невыполнение законодательства в сфере охраны труда предусмотрены немалые штрафы. Поэтому рекомендуем до начала нового рабочего года проверить документацию по охране труда, которую должен вести работодатель, на соответствие требованиям законодательства.

Общие правила

Какими нормативными актами в сфере охраны труда должен руководствоваться работодатель?

Система нормативных актов в сфере охраны труда включает в себя сотни документов. Основным нормативным документом, который касается всех работодателей (предприятий и предпринимателей), является Закон № 2694. Также работодателям следует пользоваться КЗоТом, Законом № 1105, Порядком № 132 и др.

Важно знать! Гоструда ведет Госреестр нормативно-правовых актов по охране труда (реестр НПАОТ) в соответствии с Положением № 151. Указатель НПАОТ обновляется и утверждается приказом Гоструда раз в полугодие. На сегодня действует Указатель, утвержденный Приказом № 55. В нем содержится около 800 документов, утвержденных различными ведомствами. Ознакомиться с ним можно, например, на сайте Гоструда.

Каковы обязанности работодателя в сфере охраны труда?

Основные обязанности работодателя в сфере охраны труда изложены в ст. 13 Закона № 2694. Этот перечень довольно обширный. В частности, работодатель должен:

создать у себя службу охраны труда;
разработать при участии первичной профсоюзной организации (а в случае ее отсутствия – представителей наемных работников или уполномоченных ими органов) коллективный договор;
устранять причины, которые приводят к несчастным случаям, профессиональным заболеваниям, и принимать профилактические меры, предложенные комиссиями по результатам расследования этих причин;
обеспечить надлежащее содержание зданий и сооружений, производственного оборудования и устройств, наблюдать за их техническим состоянием;
проводить аудит охраны труда, лабораторные исследования условий труда, оценку технического состояния производственного оборудования и устройств, аттестацию рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда;
осуществлять контроль за соблюдением работником технологических процессов, правил обращения с машинами, механизмами, оборудованием и другими средствами производства, использованием средств коллективной и индивидуальной защиты, выполнением работ в соответствии с требованиями по охране труда;
принимать срочные меры для помощи пострадавшим, привлекать при необходимости профессиональные аварийно-спасательные формирования в случае возникновения на предприятии аварий и несчастных случаев и т. д.

Обратите внимание: действие Закона № 2694 распространяется на всех работодателей – как юрлиц, так и физлиц-предпринимателей (ст. 2 этого Закона).

Какие требования необходимо соблюдать при разработке инструкций по охране труда?

Каждое предприятие и предприниматель должны иметь инструкции по охране труда для соответствующих профессий или для выполнения соответствующих работ. При разработке и принятии локальных актов (в т. ч. инструкций) по охране труда работодатель должен руководствоваться Порядком № 132, Положением № 9 и др.

Разработанные работодателем инструкции являются нормативными актами по охране труда, действующими в пределах конкретного предприятия. Локальные инструкции также создаются на основании государственных межотраслевых и отраслевых нормативных актов об охране труда, примерных инструкций и технологической документации предприятия.

Инструкции, которые вводятся в действие на предприятии, регистрируются службой охраны труда в Журнале регистрации инструкций по охране труда (приложение 4 к Положению № 9). А выдача инструкций руководителям структурных подразделений предприятия регистрируется в Журнале учета выдачи инструкций (приложение 5 к Положению № 9).

Вопросы охраны труда на предприятии регулируются также коллективным договором. В специальном разделе колдоговора «Охрана труда» следует предусмотреть комплексные меры по достижению установленных нормативов и повышению существующего уровня охраны труда.

Создание службы охраны труда

Создавать службу охраны труда обязаны все работодатели – предприятия и предприниматели (ст. 2 Закона № 2694). Однако здесь все зависит от количества работников на предприятии (ст. 15 Закона № 2694).

Если у работодателя 50 и более работников, то создание службы охраны труда является обязательным. Такая служба создается в соответствии с Типовым положением № 255.

Если у работодателя числится меньше 50 работников, то функции службы охраны труда может выполнять по совместительству лицо, имеющее соответствующую подготовку. Выполнение работы по совместительству означает, что она выполняется только в свободное от основной работы время.

На заметку: понятие «соответствующая подготовка» раскрывается в разд. 5 Типового положения № 15. Имеется в виду прохождение обучения по вопросам охраны труда в отраслевых учебных центрах или учебных заведениях и учреждениях в установленном Типовым положением № 15 порядке. Кроме того, ответственные за охрану труда лица должны проходить проверку знаний один раз в три года (подробнее об этом см. далее).

Работодатели, у которых меньше 20 работников, для выполнения функций службы охраны труда могут привлекать сторонних специалистов на договорных началах. Однако такие специалисты должны иметь производственный стаж не менее трех лет и пройти обучение по вопросам охраны труда. При этом законодательством не установлено каких-либо требований к договору, который может заключаться с таким специалистом. В частности, не уточняется, каким должен быть этот договор – трудовым или гражданско-правовым (далее – ГПД).

Мы не рекомендуем заключать ГПД в таком случае, ведь это может быть чревато солидными штрафами, если орган Гоструда расценит его как трудовой договор (штраф в размере 30 МЗП, а сейчас это 111 690 грн.). Поэтому, если вы намерены привлечь стороннего специалиста для выполнения функций службы охраны труда на регулярной основе, советуем оформлять с ним трудовой договор (к примеру, он может выполнять функции службы труда по совместительству), а не ГПД.

Обращаем внимание! Служба охраны труда подчиняется непосредственно работодателю. Это значит, что данная служба или инженер по охране труда не могут подчиняться, например, главному инженеру, техническому директору, главному механику и т. д.

На основании какого документа действует служба охраны труда?

Данная служба действует на основании Положения о службе охраны труда, которое разрабатывает работодатель на основе Типового положения № 255. В частности, в Положении о службе охраны труда определяется ее структура, численность, основные задачи, функции и права сотрудников (см. образец в конце консультации).

Обучение по вопросам охраны труда

Обучение должностных лиц

Руководители и должностные лица предприятий и организаций независимо от форм собственности, характера производственной деятельности, которые непосредственно связаны с организацией безопасного ведения работ, проходят обучение при приеме на работу и один раз в три года (п. 5.1 Типового положения № 15). Перечень лиц, которые должны проходить обучение, приведен в приложении 3 к Типовому положению № 15.

При переводе на другую работу или назначении на другую должность, которая требует дополнительных знаний по охране труда, должностные лица и специалисты по вопросам охраны труда проходят внеочередное обучение. Такое обучение также проводится при наступлении на предприятии несчастного случая, если комиссией по расследованию установлен факт нарушения должностными лицами требований нормативно-правовых актов по охране труда (п. 5.6 Типового положения № 15).

Обучение работников

Согласно требованиям ст. 18 Закона № 2694 при приеме на работу и в процессе работы сотрудники должны проходить за счет работодателя:

инструктажи;
обучение по вопросам охраны труда, по оказанию первой медицинской помощи пострадавшим от несчастных случаев и правилам поведения в случае возникновения аварии.

Инструктажи и обучение сотрудников проводятся по правилам разд. 3 Типового положения № 15.

Важно: работодатель должен разработать и утвердить Положение об обучении работников по вопросам охраны труда, а также составить планы-графики проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда. Эти документы разрабатываются на основе Типового положения № 15 с учетом специфики производства и требований других нормативно-правовых актов по охране труда.

По характеру и времени проведения инструктажи работников делятся на такие виды:

вводный (проводится при приеме на работу);
первичный (проводится до начала работы непосредственно на рабочем месте);
повторный (проводится в такие сроки: на работах с повышенной опасностью – не реже одного раза в три месяца, для остальных работ – не реже одного раза в 6 месяцев);
внеплановый (проводится при наличии оснований, предусмотренных п. 6.6 Типового положения № 15);
целевой (проводится при ликвидации аварии или стихийного бедствия или при выполнении работ, на которые в соответствии с законодательством оформляются наряд-допуск, приказ или распоряжение).

Прохождение медосмотров работниками некоторых категорий

Работодатель также обязан организовывать за свой счет проведение предварительного (при приеме на работу) и периодических (в течение трудовой деятельности) медицинских осмотров работников некоторых категорий (ст. 169 КЗоТ, ст. 17 Закона № 2694).

В частности, медосмотры обязаны проходить работники, занятые:

на тяжелых работах;
работах с вредными или опасными условиями труда;
работах, где существует необходимость в профессиональном отборе.

Кроме того, все лица моложе 18 лет принимаются на работу только после предварительного медосмотра и в дальнейшем, до достижения 21 года, ежегодно должны проходить обязательный медосмотр (ст. 191 КЗоТ, ст. 17 Закона № 2694).

При организации медосмотров работодателю необходимо руководствоваться Порядком № 246 (приложения 4 и 5) и Перечнем № 263/121.

Помните: для определения категорий работников, подлежащих медосмотру в следующем году, работодателю необходимо до 1 декабря предыдущего года подать пакет документов в орган Гоструда. Ведь именно этот орган осуществляет госнадзор за гигиеной труда, в том числе и за наличием обязательных медосмотров работников (пп. 15 п. 4 Положения № 96). То есть для определения категорий работников, которые подлежат медосмотрам в 2019 году, документы следовало подать до 01.12.18 г.

В орган Гоструда работодатель должен подать:

заявление на имя начальника органа Гоструда;
штатное расписание (извлечение);
данные лабораторных исследований условий труда с определением вредных и опасных факторов производственной среды и трудового процесса на конкретных рабочих местах работников согласно гигиенической классификации труда по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса.

После рассмотрения представленных документов специалистом отдела по вопросам гигиены труда с участием представителя первичной профсоюзной организации или уполномоченного работниками лица составляется Акт определения категории работников, подлежащих предварительному (периодическим) медицинскому осмотру в 2019 году.

Расследование и учет несчастных случаев на предприятии

Работодатели обязаны организовывать расследование и вести учет несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий (ст. 22 Закона № 2694).

Несчастный случай на предприятии подлежит расследованию с соблюдением требований, установленных Порядком № 1232.

Аттестация рабочих мест

Проведение аттестации не всегда является обязательным мероприятием. Согласно Порядку № 442 и Методическим рекомендациям № 41 аттестацию проводят на предприятиях и в организациях (независимо от формы собственности и хозяйствования), где технологический процесс, используемое оборудование, сырье и материалы являются потенциальными источниками вредных и опасных производственных факторов, которые могут неблагоприятно влиять на состояние здоровья работников, а также на их потомков как теперь, так и в будущем.

Проводить аттестацию рабочих мест необходимо, если на предприятии есть работы, профессии (должности), указанные:

в Списках № 1 и № 2 (в них перечислены работы, профессии (должности), занятость в которых дает право на пенсию по возрасту на льготных условиях);
Списке № 1290 (устанавливает, кому предоставляются ежегодные дополнительные отпуска за работу с вредными и тяжелыми условиями труда);
Перечне № 163 (определяет производства, цеха, профессии (должности) с вредными условиями труда, работа в которых дает право на сокращенную продолжительность рабочей недели).

Ответственность за нарушение законодательства в сфере охраны труда

За нарушение работодателем законодательства в сфере охраны труда предусмотрены следующие виды ответственности:

1) финансовая (санкции налагаются на предприятие или предпринимателя), установленная:

ст. 43 Закона № 2694 (за финансирование охраны труда в размере меньшем, чем указано в ч. 3 и 4 ст. 19). Штраф составляет 25 % разницы между расчетной минимальной суммой затрат на охрану труда в отчетном периоде и фактической суммой этих расходов за такой период);
абзацем восьмым ст. 265 КЗоТ (за нарушение иных требований трудового законодательства). Размер штрафа составляет 1 МЗП (сейчас это 3 723 грн.);

2) административная, установленная ст. 41, 93, 94, 165⁴, 188⁴ КУоАП. К ответственности привлекаются должностные лица предприятия или непосредственно предприниматель;

3) уголовная, установленная ст. 271–275 УК. Такую ответственность несут должностные лица предприятия или работодатель-предприниматель.

Важное уточнение! На сегодня нет механизма взыскания с работодателей штрафа, предусмотренного ст. 43 Закона № 2694. Причина – отсутствие закона, который определял бы порядок применения штрафа и начисления пени в случае его неуплаты (см. Письмо № 1). Несмотря на то что данное разъяснение было предоставлено ликвидированным в 2015 году Госгорпромнадзором, оно и сейчас является актуальным.

Помимо штрафов органы Гоструда имеют право налагать на субъектов хозяйствования запреты и ограничения, предусмотренные ст. 39 Закона № 2694.

ОБРАЗЕЦ

Затверджено наказом директора
ТОВ «Криниця» від 03.12.18 р. № 84

Положення про службу охорони праці ТОВ «Криниця»

1. Загальні положення

1.1. Згідно із Законом від 14.10.92 р. № 2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон № 2694) служба охорони праці забезпечує організацію виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.

1.2 Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо директору ТОВ «Криниця».

1.3. Навчання та перевірка знань із питань охорони праці працівників служби охорони праці проводяться в установленому законодавством порядку під час прийняття на роботу та періодично один раз на три роки.

1.4. Працівники служби охорони праці підприємства у своїй діяльності керуються законодавством України, нормативно-правовими актами з охорони праці, колективним договором та актами з охорони праці, що діють у межах підприємства.

1.5 Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства.

2. Завдання служби охорони праці

2.1. Опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві та сприяння вдосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожного працівника. Забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця із цих питань.

2.2 Організація профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров’ю працівників.

2.3. Вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників.

2.4 Контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, положень (у разі наявності) галузевої угоди, розділу «Охорона праці» колективного договору та актів з охорони праці, що діють у межах підприємства.

2.5. Інформування та надання працівникам підприємства роз’яснень із питань охорони праці.

3. Функції служби охорони праці

3.1. Розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення установлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів.

3.2. Підготовка проектів наказів із питань охорони праці та винесення їх на розгляд роботодавця.

3.3. Проведення спільно із представниками інших структурних підрозділів і за участю представників професійної спілки підприємства або, за її відсутності, уповноважених найманими працівниками осіб із питань охорони праці перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

3.4 Складання звітності з охорони праці за встановленими формами.

3.5. Проведення із працівниками вступного інструктажу з охорони праці.

3.6 Здійснення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди.

3.7 Забезпечення належного оформлення і зберігання документації із питань охорони праці, а також її своєчасної передачі до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком.

3.8 Складання за участю керівників підрозділів підприємства переліків професій, посад і видів робіт, для яких слід розробити інструкції з охорони (безпеки) праці, що діють у межах підприємства, надання методичної допомоги під час їх розроблення.

3.9. Інформування працівників про основні вимоги законів, інших нормативно-правових актів та актів з охорони праці, що діють у межах підприємства.

3.10. Розгляд:

питань про підтвердження наявності небезпечної виробничої ситуації, що стала причиною відмови працівника від виконання дорученої роботи, відповідно до законодавства (у разі необхідності);
листів, заяв, скарг працівників підприємства з питань дотримання законодавства про охорону праці.

3.11. Організація:

забезпечення підрозділів нормативно-правовими актами та актами з охорони праці, що діють у межах підприємства, посібниками, навчальними матеріалами із цих питань;
роботи кабінету з охорони праці, підготовки інформаційних стендів, кутків з охорони праці тощо;
нарад, семінарів, конкурсів тощо з питань охорони праці;
пропаганди з питань охорони праці з використанням інформаційних засобів.

3.12. Участь:

у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 30.11.11 р. № 1232;
складанні санітарно-гігієнічної характеристики робочих місць працівників, які проходять обстеження щодо наявності профзахворювань;
проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;
роботі комісій із приймання в експлуатацію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об’єктів виробничого та соціально-культурного призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування в частині дотримання вимог охорони (безпеки) праці;
розробленні положень, інструкцій, розділу «Охорона праці» колективного договору, актів з охорони (безпеки) праці, що діють у межах підприємства;
складанні переліків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов’язкові попередні і періодичні медичні огляди;
організації навчання із питань охорони праці;
роботі комісії з перевірки знань із питань охорони праці.

3.13 Забезпечення організаційної підтримки (у разі наявності) роботи комісії з питань охорони праці підприємства.

3.14. Контроль:

за виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, колективним договором та заходами, спрямованими на усунення причин нещасних випадків та професійних захворювань;
проведенням ідентифікації та декларуванням безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;
наявністю у підрозділах інструкцій з охорони праці згідно з переліком професій, посад і видів робіт, своєчасним унесенням до них змін;
своєчасним проведенням необхідних випробувань і технічних оглядів устаткування;
станом запобіжних і захисних пристроїв, вентиляційних систем;
своєчасним проведенням навчання з питань охорони праці, усіх видів інструктажу з охорони праці;
забезпеченням працівників відповідно до законодавства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту, мийними та знешкоджувальними засобами;
організацією зберігання, прання, хімічного чищення, сушіння, знепилювання і ремонту спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту;
санітарно-гігієнічними і санітарно-побутовими умовами працівників згідно з нормативно-правовими актами;
своєчасним і правильним наданням працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпеченням їх лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, наданням оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення тощо відповідно до вимог законодавства та колективного договору;
дотриманням у належному безпечному стані території підприємства, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок;
організацією робочих місць відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;
використанням цільових коштів, виділених для виконання комплексних заходів для досягнення установлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
застосуванням праці жінок, інвалідів і осіб молодше 18 років відповідно до законодавства;
виконанням приписів посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці та поданням страхового експерта з охорони праці;
проведенням попередніх (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічних обов’язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року.

4. Права працівників служби охорони праці

4.1. Спеціалісти служби охорони праці мають право:

видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи (за формою додатка до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.04 р. № 255) щодо усунення наявних недоліків, отримувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Припис складається у двох примірниках (один із них видається керівнику робіт, об’єкта, цеху, другий залишається та реєструється у службі охорони праці) і зберігається протягом 5 років. Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляється від підпису в одержанні припису, спеціаліст з охорони праці надсилає відповідне подання на ім’я особи, якій адміністративно підпорядкований цей структурний підрозділ, або роботодавцю;
зупиняти роботу виробництв, дільниці, машин, механізмів, устаткування в разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працівників;
вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимоги нормативно-правових актів з охорони праці;
надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності посадових осіб та працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;
уносити пропозиції щодо заохочення працівників за активну участь у поліпшенні стану безпеки праці;
залучати, за погодженням із роботодавцем і керівниками підрозділів підприємства, спеціалістів підприємства для проведення перевірок стану охорони праці.

5. Організація роботи служби охорони праці

5.1 Робота служби охорони праці підприємства здійснюється відповідно до плану роботи та графіків обстежень, затверджених роботодавцем.

5.2 Робочі місця працівників служби охорони праці знаходяться в окремому приміщенні, забезпечуються належною оргтехнікою, технічними засобами зв’язку і повинні бути зручними для приймання відвідувачів.

5.3. Роботодавець стимулює ефективну роботу працівників служби охорони праці.

5.4. Працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених Законом № 2694 і цим положенням.

5.5. Служба охорони праці взаємодіє з іншими структурними підрозділами, службами, фахівцями підприємства та представниками профспілки, а за відсутності останньої – з уповноваженими найманими працівниками особами з питань охорони праці.

<...>

Выводы

Работодатели (юрлица и предприниматели) обязаны обеспечить своим наемным работникам здоровые и безопасные условия труда. Основные обязанности работодателя по охране труда закреплены в Законе № 2694.

За нарушение законодательства о труде к предприятию или предпринимателю могут применять финансовые санкции, а к должностным лицам предприятия и работодателю-предпринимателю – административную и уголовную ответственность.

Зразок.doc

Скачать

несчастный случай на производстве охрана труда несчастный случай расследование несчастного случая