• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Правила надання щорічних відпусток


Акценти цієї статті:

  • визначення стажу, що дає право на щорічну відпустку;
  • надання відпустки в перший і подальші роки роботи;
  • тривалість щорічних відпусток;
  • категорії працівників, які мають переваги при наданні відпусток;
  • надання відпустки частинами;
  • надання щорічної відпустки разом з додатковою і соціальними відпустками;
  • грошова компенсація працівникові за невикористану відпустку;
  • відповідальність роботодавців за ненадання відпустки працівникам.

Тема відпусток стає «гарячішою» на нашій консультаційній лінії з наближенням відпусткової кампанії. Хтось ставить запитання для того, щоб переконатися у правильності вже прийнятого рішення і тлумачення норм трудового законодавства, а хтось – щоб отримати пораду з того або іншого питання, пов'язаного з відпустками. Ми публікуємо тут відповіді на запитання, які звучать найчастіше. Для когось із вас це буде повторенням уже пройденого і добре вивченого матеріалу, а хтось почерпне для себе щось нове.

Хто має право на щорічну відпустку?

Право на щорічну оплачувану відпустку зі збереженням місця роботи мають громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні на умовах трудового договору на підприємствах (незалежно від форми власності) або у підприємців (ч. 2 ст. 2, ст. 74 КЗпП; ст. 2 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі – Закон № 504).

Як визначити стаж, що дає працівникові право на відпустку?

Щорічна оплачувана відпустка надається за відпрацьований робочий рік (ч. 1 ст. 75 КЗпП, ч. 1 ст. 6 Закону № 504). Робочий рік обчислюється з дати прийняття на роботу. Наприклад, якщо працівник прийнятий 20.01.15 р., то робочим роком для нього буде період з 20.01.15 р. по 19.01.16 р.

Який період включається до стажу, що дає право на відпустку?

Починаючи з дати прийняття на роботу роботодавець (підприємство або підприємець) і працівник перебувають у трудових відносинах. Проте не весь період трудових відносин включається до стажу, що дає працівникові право на щорічну чергову відпустку.

До стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку (ст. 9 Закону № 504):

1) включається:

  • час, фактично відпрацьований працівником (у т. ч. і на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
  • час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) повністю або частково (перебування в основній, додатковій або соціальній відпустці, час простою, час оплаченого вимушеного прогулу в результаті незаконного звільнення або переведення на іншу роботу);
  • період перебування на лікарняному;
  • період перебування у відпустці «за свій рахунок» у межах, установлених ст. 25 та 26 Закону № 504;
  • період навчання з відривом від виробництва на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів тривалістю менше 10 місяців;
  • період навчання новим професіям (спеціальностям) після звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП (зміни в організації роботи та праці, у тому числі у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників);
  • період роботи на попередньому місці, якщо працівник не використав щорічну відпустку і не отримав за неї компенсацію при звільненні (стосується випадків переведення на інше підприємство);

2) не включається:

  • відпустка для догляду за дитиною до 3 років;
  • відпустка без збереження оплати для догляду за дитиною до 6 років;
  • відпустка без збереження оплати для догляду за дитиною, яка хворіє на цукровий діабет 1-го типу (інсулінозалежний), до досягнення дитиною 16 років;
  • відпустка без збереження оплати для догляду за дитиною-інвалідом підгрупи А до досягнення дитиною 18 років.

Яка тривалість щорічної відпустки?

Тривалість щорічної відпустки встановлюється колективним або трудовим договором, але не може бути менше 24 календарних днів (далі – к. д.) за відпрацьований робочий рік (ч. 1 ст. 75 КЗпП, ч. 1 ст. 6 Закону № 504).

Окремим категоріям працівників може надаватися відпустка більшої тривалості – див. табл. 1 (ч. 2–8 ст. 6 Закону № 504).

Таблиця 1

№ п/п

Категорії працівників

Тривалість відпустки

1

2

3

1

Промислово-виробничий персонал вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також працівники, зайняті на відкритих гірничих роботах або роботах на поверхні шахт, розрізів, кар'єрів і копалень, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин

При стажі роботи:
– до 2 років – 24 к. д.;
– від 2 до 4 років – 26 к. д.;
– від 4 років і більше – 28 к. д.

2

Працівники, зайняті на підземних гірничих роботах і в розрізах, кар'єрах, копальнях глибиною 150 м і нижче

28 к. д. (незалежно від стажу)

3

Працівники, зайняті на підземних гірничих роботах і в розрізах, кар'єрах та копальнях глибиною до 150 м

При стажі роботи:
– до 2 років – 24 к. д.;
– 2 року і більше – 30 к. д.

4

Працівники лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв згідно зі Списком робіт, професій і посад, затвердженим постановою КМУ від 09.06.97 р. № 570

28 к. д.

5

Воєнізований особовий склад гірничо-рятувальних частин

30 к. д.

6

Невоєнізовані працівники гірничо-рятувальних частин

При стажі роботи:
– до 2 років – 24 к. д.;
– від 2 до 4 років – 26 к. д.;
– від 4 років і більше – 28 к. д.

7

Керівні працівники навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічні, науково-педагогічні працівники і науковці

56 к. д. (постанова КМУ від 14.04.97 р. № 346)

8

Інваліди I та II груп

30 к. д.

9

Інваліди III групи

26 к. д.

10

Працівники віком до 18 років

31 к. д.

Для працівників, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, тривалість щорічної відпустки розраховується пропорційно до часу, відпрацьованого на зазначених територіях, і залежить від того, у якій саме зоні працює людина (ст. 47 Закону від 28.02.91 р. № 796-XII, далі – Закон № 796). Приклади наводимо в табл. 2.

Таблиця 2

Зона радіоактивного забруднення

Тривалість щорічної відпустки

Максимальна тривалість відпустки

1

2

3

Відчуження та обов'язкового відселення

44 к. д.

56 к. д.

Гарантованого добровільного відселення

37 к. д.

49 к. д.

Посиленого радіологічного контролю

30 к. д.

42 к. д.

Особам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, щорічні відпустки надаються без урахування додаткових відпусток, передбачених законодавством.

Як надається щорічна відпустка в перший і подальші роки роботи?

За загальним правилом у перший рік роботи відпустка повної тривалості надається працівникові після закінчення 6 місяців безперервної роботи на підприємстві (ч. 5 ст. 10 Закону № 504).

Пропорційно до відпрацьованого часу надаються відпустки:

  • до закінчення 6-місячного строку роботи на підприємстві (ч. 6 ст. 10 Закону № 504);
  • сезонним і тимчасовим працівникам (ч. 9 ст. 6 Закону № 504).

Незалежно від часу прийняття на роботу в перший і наступні роки надаються відпустки повної тривалості (ч. 14, ч. 17 ст. 10 Закону № 504):

  • у період літніх канікул керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, фахівцям навчальних закладів;
  • у літній період у кінці театрального сезону працівникам художньо-постановочної частини і творчим працівникам театрів.

За другий і наступні роки роботи щорічні відпустки надаються працівникам у будь-який час робочого року (ч. 9 ст. 10 Закону № 504), у тому числі і за ще не відпрацьований період, але з урахуванням графіка відпусток.

Які категорії працівників мають переваги при наданні відпусток?

Деякі категорії працівників мають право взяти відпустку повної тривалості до закінчення 6 місяців безперервної роботи на підприємстві або в слушний для них час. Це право повинне бути підтверджене документально. Для зручності роботодавців наведемо всю потрібну інформацію із цього питання в табл. 3.

Таблиця 3

№ п/п

Категорія працівників

Підтвердні документи

1

2

3

Відпустка повної тривалості до закінчення 6 місяців роботи на підприємстві або в слушний для працівника час (ч. 7, ч. 13 ст. 10 Закону № 504)

1

Жінка напередодні або після відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами

Листок непрацездатності, виданий у зв'язку з вагітністю та пологами

2

Жінка, яка має двох і більше дітей віком до 15 років

Свідоцтво про народження дітей

3

Жінка, яка має дитину-інваліда

Свідоцтво про народження дитини.
Документ про інвалідність дитини

4

Інвалід

Документ про інвалідність

5

Працівник віком до 18 років

Паспорт працівника

6

Батьки – вихователі дитячих будинків сімейного типу

Свідоцтво про народження дітей. Рішення райдержадміністрації або виконкому міськради про створення дитячого будинку сімейного типу.
Договор між батьком-вихователем і райдержадміністрацією або виконкомом міськради

Відпустка повної тривалості до закінчення 6 місяців роботи на підприємстві
(ч. 7 ст. 10 Закону № 504)

7

Чоловіки, чиї дружини перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами

Свідоцтво про шлюб. Довідка з місця роботи дружини про її перебування в декретній відпустці

8

Особи, звільнені після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невоєнної) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не рахуючи часу проїзду до місця проживання

Військовий квиток

9

Сумісник (одночасно з відпусткою за основним місцем роботи)

Довідка з основного місця роботи сумісника про надання йому чергової відпустки з такого-то числа

10

Працівники, які успішно навчаються в навчальних закладах і бажають приєднати щорічну відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою

Довідка-виклик навчального закладу, у якій зазначено відповідний навчальний захід

11

Працівники, які не використали на попередньому місці роботи повністю або частково щорічну відпустку і не отримали за неї грошову компенсацію

Довідка з попереднього місця роботи

12

Працівники, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування

Путівка (курсівка) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування

Відпустка в зручний для працівника час (ч. 13 ст. 10 Закону № 504)

13

Одинока мати, яка виховує дитину без батька (одинокий батько, який виховує дитину без матері)

1. Свідоцтво про народження дитини.
2. Документ, що підтверджує відсутність батька або матері (один або декілька залежно від ситуації) (листи Мінпраці та соцполітики від 21.07.08 р. № 187/13/116-08 та Мінсоцполітики від 30.05.14 р. № 193/13/123-14):

  • свідоцтво про смерть батька (матері);
  • рішення суду про позбавлення батьківських прав батька (матері);
  • документ про неучасть батька (матері) у вихованні дитини, зокрема один з нижченаведених документів:

– рішення органів опіки та піклування або суду про неучасть батька (матері) у вихованні дитини;
– постанова слідчого про розшук батька (матері) у справі про стягнення аліментів;
– довідка зі школи (дитячого садка) про неучасть батька (матері) у вихованні дитини;
– акт соціально-побутової або іншої комісії про неучасть батька (матері) у вихованні дитини;
– медичні документи про перебування батька (матері) на тривалому лікуванні

14

Опікуни та піклувальники

1. Свідоцтво про народження дитини.
2. Рішення суду або органу опіки та піклування про встановлення опіки або піклування над дітьми

15

Інші одинокі особи, які фактично виховують одного або більше дітей до 15 років за відсутності батьків

1. Свідоцтво про народження дитини (дітей).
2. Документ, що підтверджує ступінь спорідненості з дитиною.
3. Довідка з місця проживання про проживання разом з дитиною.
4. Документи, що підтверджують відсутність батьків (один або декілька залежно від ситуації), перелічені в рядку 13 цієї таблиці

16

Дружини (чоловіки) військовослужбовців

1. Свідоцтво про шлюб.
2. Довідка з місця служби чоловіка (дружини) про проходження військової служби

Чи може чергова відпустка надаватися частинами?

Чергова відпустка може бути надана працівникові повністю або частинами. Але в останньому випадку основна безперервна частина відпустки повинна бути не менше 14 к. д. (ч. 6 ст. 79 КЗпП, ч. 1 ст. 12 Закону № 504). Інші частини відпустки можуть бути будь-якої тривалості. При цьому основна і неосновні частини відпустки можуть надаватися в будь-якій черговості за погодженням між працівником і роботодавцем.

Роботодавець не зобов'язаний ділити відпустку на частини саме так, як цього хоче працівник. Залежно від потреб виробництва роботодавець має право запропонувати працівникові свої умови ділення відпустки або надати відпустку повністю (лист Мінсоцполітики від 05.07.13 р. № 290/13/116-13).

Чи може чергова відпустка надаватися разом із додатковою або соціальною відпусткою?

За бажанням працівника йому може бути надана чергова відпустка разом із додатковою або соціальною відпусткою. Але слід пам'ятати, що загальна тривалість наданих відпусток не повинна перевищувати 59 к. д., а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 к. д. (ч. 2, 3 ст. 10 Закону № 504).

Додаткова відпустка може надаватися працівникові тільки за той період, у якому у працівника було право на додаткову відпустку, і не може надаватися за попередні періоди, у яких працівник не мав права на таку відпустку.

Наприклад, працівник був прийнятий на підприємство 20.03.14 р. Умови його роботи були звичайними і не передбачали права на додаткову щорічну відпустку на підставі ст. 7,8 Закону № 504. Але 20.03.15 р. цей працівник був переведений на іншу посаду з ненормованим робочим днем. Працівник відгуляв чергову відпустку за відпрацьований період з 20.03.14 р. по 19.03.15 р., а в 2016 році звернувся із заявою про надання йому чергової відпустки за відпрацьований період з 20.03.15 р. по 19.03.16 р. разом із додатковими відпустками за роботу в умовах ненормованого робочого дня за періоди з 20.03.14 р. по 19.03.14 р. та з 20.03.15 р. по 19.03.16. Підприємство надало працівникові разом із черговою відпусткою одну додаткову відпустку (за ненормований робочий день) за відпрацьований період з 20.03.15 р. по 19.03.16 р. А в наданні щорічної додаткової відпустки за період з 20.03.14 р. по 19.03.15 р. підприємство працівникові відмовило. Причина: у зазначений період умови його роботи не передбачали ненормованого робочого дня, а отже, права на щорічну додаткову відпустку за цей період працівник не має.

Чи можна компенсувати невикористану відпустку грошима?

Не завжди, не всім і не за всю відпустку.

Так, згідно із Законом № 504 грошова компенсація за невикористану відпустку або його частину виплачується працівникові (ст. 24):

  • повністю за всю невикористану відпустку – у разі звільнення працівника (ч. 1);
  • за невикористану частину відпустки – за бажанням працівника, але за умови, що протягом робочого року працівник відгуляв не менше 24 к. д. (ч. 4). Наприклад, тривалість щорічної відпустки працівника становить 28 к. д. Отже, протягом року працівник повинен узяти 24 к. д. відпустки, а грошова компенсація йому може бути виплачена тільки за невикористані 4 к. д.

Право отримати компенсацію за невикористану відпустку не «згорає». Наприклад, працівник пропрацював на підприємстві декілька років і жодного разу не був у відпустці. Таке частенько трапляється на практиці. А потім вирішив звільнитися. При звільненні працівникові повинна бути виплачена компенсація за всі невикористані ним відпустки.

Заборонено замінювати відпустку грошовою компенсацією неповнолітнім працівникам (ч. 5 ст. 24 Закону № 504).

Яка відповідальність передбачена за порушення правил надання відпусток?

Заборонено не надавати працівникам щорічну відпустку (ч. 5 ст. 11 Закону № 504):

  • повної тривалості – протягом 2 років поспіль;
  • протягом робочого року – працівникам:
    – віком до 18 років;
    – зайнятим на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, з особливим характером роботи.

Навіть якщо працівник сам не хоче йти у відпустку, постраждає від цього роботодавець. Адже за порушення права працівника на щорічну відпустку передбачені такі види відповідальності:

1) фінансова – накладається на роботодавця (підприємство або підприємця) у вигляді штрафу в розмірі 1 МЗП (абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП);

2) адміністративна – накладається на посадових осіб підприємств або на підприємців у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн.) (ч. 1 ст. 41 КУпАП);

3) кримінальна, до якої можуть бути притягнуті посадові особи підприємств або підприємці, у вигляді:

  • штрафу від 2 000 до 3 000 НМДГ (від 34 000 до 51 000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або виправних робіт на строк до двох років (ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу, далі – КК);
  • штрафу від 3 000 до 5 000 НМДГ (від 51 000 до 85 000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до 6 місяців, якщо відпустка повторно не надана неповнолітньому працівникові, вагітній жінці, одиноким батькові, матері або особі, що їх замінює, які виховують дитину віком до 14 років або дитину-інваліда (ч. 2 ст. 172 КК).

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Правила надання щорічних відпусток