Особливості нарахування зарплати, якщо працівник працює «добу через дві»

Перш ніж перейти до розгляду запитання по суті, радимо докладно ознайомитися зі змістом Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінсоцполітики від 19.04.06 р. № 138 (далі - Методрекомендації № 138), тому що особливості нарахування зарплати при роботі «добу через дві» залежать від правильної організації робочого часу працівника. І з цього приводу зазначимо таке. 

Робота в режимі «добу через дві» передбачає застосування підсумованого обліку робочого часу. Такий режим роботи як «добу через дві» не може бути реалізовано з дотриманням норм трудового законодавства. Чому? Тому що простий підрахунок показує, що якщо у місяці 30 календарних днів, а працівник ходитиме на роботу «добу через дві», то за місяць у нього буде 10 виходів на роботу по 24 год, що складе 240 год роботи в той час, коли середньомісячна норма робочого часу, наприклад, за 2018 рік — 166,08 год (1993 год ÷ 12). Тому працівників за такого графіку роботи має бути не менше як чотири на одне робоче місце.

Підсумований облік робочого часу передбачає таке поняття як розрахунковий період. Це період часу (тиждень, місяць, два місяці, квартал, рік тощо), протягом якого досягається дотримання ст. 40 КЗпП, якою встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. За поденного обліку робочого часу за п’ятиденного робочого тижня працівники ходять на роботу з понеділка по п’ятницю (по суботу - за шестиденного робочого тижня) і робочий день однакової тривалості - 8 год. За підсумованого обліку не вдається досягати тривалості робочого тижня 40 год, але це можна зробити в межах розрахункового періоду. Відтак працівникам графіки роботи мають бути складені так, щоб за розрахунковий період було дотриману норму робочого часу, як за п’ятиденного чи шестиденного робочого тижня за поденного обліку робочого часу. 

Наприклад, якщо за п’ятиденного робочого тижня норма робочого часу у листопаді 2018 р. - 176 год, то за місячного розрахункового періоду графік роботи працівника має бути складено так, щоб у нього також було 176 год до відпрацювання за час запланованих за графіком змін. Якщо розрахунковий період, наприклад, два місяці, то за два місяці-—листопад-грудень - працівник має відпрацювати сумарно 334 год (176 год + 158 год), але в листопаді він може відпрацювати 170 год, а в грудні 164 год.

Всі розрахунки з працівником по оплаті праці за підсумованого обліку робочого часу «зав’язані» на графіку роботи працівника. Наприклад, коли йдеться про оплату роботи у вихідні чи святкові дні, доплату за надурочну роботу, роботу вночі, то для працівників, які отримують оклади. використовується таке поняття як годинна тарифна ставка. І визначається вона діленням окладу на місячну локальну норму робочого - норму за графіком роботи.