Цілі статті:
У всьому світі люди прагнуть створити максимально комфортні умови для життя і роботи. Багато хто хоче мати вільний графік і не бути прив'язаним до робочого місця. Тому і вибирають віддалену роботу. Такий стан справ часто влаштовує і роботодавця, оскільки має свої плюси. Наприклад, це економія на оренді офісних приміщень тощо.
Проте за тенденціями сучасного суспільства не встигає законодавство. На сьогодні трудове законодавство не дає визначення поняттю «віддалена робота». Є поняття «надомна робота», яке є найбільш наближеною до суті віддаленої роботи. Робота надомників регулюється КЗпП і Положенням про умови праці надомників, затвердженим постановою Державного комітету СРСР із праці та соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81 р. № 275/17-99, яке діє в частині, що не суперечить Конституції та законам України.
Надомниками є особи, які уклали трудовий договір про виконання роботи вдома з матеріалів і з використанням інструментів та механізмів, які надаються роботодавцем. Надомники є штатними працівниками підприємства. При цьому працювати вдома можуть представники різних професій: редактори, перекладачі, коректори, програмісти та інші.
Надомні працівники користуються тими самими правами й обов'язками, що й інші працівники. Вони мають право на відпустку (щорічну, додаткову, без збереження заробітної плати), оплату лікарняного, дотримання гарантій при звільненні.