Незатребувані трудові книжки: причини та особливості зберігання

Зазвичай у разі розірвання трудового договору трудова книжка «залишає» підприємство разом із працівником, який звільнився: власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку (ч. 1 ст. 47 КЗпП). Проте буває, що трудова книжка залишається на підприємстві без самого працівника. Що в цій ситуації зобов'язаний зробити роботодавець? Як оформити справу з незатребуваними трудовими книжками та здати її в архів? А якщо власник трудової книжки потім усе-таки з'явиться, як оформити йому видачу цього документа вже з архіву? Відповіді на ці та інші запитання читайте в запропонованому матеріалі.

Найбільш поширена причина незатребуваності трудових книжок є сумною – смерть працівника. Його родичів цей документ уже навряд чи зацікавить. Тож книжка так і залишиться в роботодавця і, скоріш за все, проведе тут весь установлений для неї строк зберігання.

Рідше причиною є звичайна безвідповідальність: працівник живий і здоровий, але одного прекрасного дня він вирішив, що ходити на цю роботу більше не бажає. Після цього пропав, завдавши роботодавцеві додаткового клопоту спочатку з розшуку власника, а потім – оформлення звільнення. Така дрібниця, як трудова книжка, вільних від усяких зобов'язань працівників, звісно, не цікавить.

Це найпоширеніші варіанти. Але на практиці зустрічаються й більш екзотичні випадки незатребуваності документів (наприклад, тимчасова втрата пам'яті у її власника). Так чи інакше, результат завжди один: працівника на підприємстві вже немає, а його трудова книжка є, і з нею треба щось робити.

Трудова книжка вважається незатребуваною, якщо дотримано всіх трьох умов:

• працівника звільнено;
• йому або його найближчим родичам направлено листа із проханням забрати документ;
• листа одержано, але ніякої реакції в установлений строк не було.