Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Компенсація за невикористану відпустку: правові нюанси

Спецтема «Відпустки: оформлення та облік»

Право найманого працівника на відпустку встановлено законодавчо. Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарних дні (далі – к. д.). Крім того, для певних категорій працівників передбачено різні додаткові відпустки. При цьому багато працівників не використовують за робочий рік усі належні дні відпустки. У яких випадках можна виплатити компенсацію за невикористані дні відпустки, а в яких ні, а також який порядок проведення такої виплати, розповімо в консультації.

Відповідно до ст. 2 Закону № 504 заміняти відпустку на грошову компенсацію заборонено. Виняток становлять випадки, установлені в ст. 24 даного Закону, а саме:

1. При звільненні працівнику виплачується компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

У даному випадку окремого наказу на виплату компенсації видавати не потрібно. Кількість компенсовуваних днів відпустки вказується безпосередньо в наказі про звільнення працівника, на підставі якого бухгалтерія здійснює відповідні розрахунки (при розрахунку відпусткових слід керуватися Порядком № 100).

Звертаємо увагу: у даному випадку компенсуються всі дні невикористаної працівником відпустки, навіть якщо останні 3 або 4 роки працівник не брав відпустку. Строк давності, після закінчення якого працівник може втратити своє право на щорічну відпустку, законодавчо не передбачено. Аналогічної думки дотримується й Мінпраці (див. Лист від 22.02.08 р. № 33/13/116-08).

Повна версія доступна тільки передплатникам

Кращі матеріали