Які строки давності щодо відшкодування витрат на відрядження?

У підприємства в обліку числиться заборгованість перед колишнім працівником: він витратив у відрядженні свої гроші. Заборгованість виникла кілька років тому. Чи може підприємство списати цю заборгованість? Як обчислювати строк позовної давності за цією сумою і з якого моменту?

Це питання є неоднозначним і, на наш погляд, воно недостатньо врегульоване законодавчо.

Давайте розберемося в усіх нюансах цієї ситуації.

Перш за все треба розуміти, у рамках яких саме відносин із роботодавцем працівник витрачав свої гроші у відрядженні: цивільно-правових чи трудових? У нього могли бути два види витрат:

• витрати на саме відрядження: добові витрати, на оплату проживання та проїзду до місця відрядження і назад. Ці витрати безпосередньо пов'язані з трудовими відносинами: адже у відрядження направляє роботодавець і він же зобов'язаний дати на нього гроші та компенсувати працівникові здійснені витрати. Це передбачено ст. 121 КЗпП. Тому для визначення строку давності за такими сумами слід керуватися нормами трудового законодавства – КЗпП;
• суми, які витрачалися працівником для придбання у відрядженні товарно-матеріальних цінностей за дорученням роботодавця. Ці витрати здійснені в рамках цивільно-правових відносин, тому для визначення строків давності за ними слід керуватися цивільним законодавством – Цивільним кодексом (далі – ЦК).

Розглянемо строки давності окремо за кожною категорією витрат.