Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Як звільнити мобілізованого співробітника, якщо роботодавець припиняє діяльність?


Акценти цієї статті:

  • у яких випадках за військовослужбовцями зберігається робоче місце;
  • на підставі якої статті КЗпП можна звільнити мобілізованого співробітника в разі припинення діяльності роботодавцем-підприємцем;
  • як повідомити співробітника-військовослужбовця про майбутнє звільнення.

У якому випадку за співробітником-військовослужбовцем зберігається робоче місце?

Гарантії для співробітників, які призвані на військову службу за призовом або прийняті на військову службу за контрактом, закріплено в ст. 119 КЗпП. Зокрема, за такими співробітниками роботодавці (як юрособи, так і підприємці) зобов'язані зберегти робоче місце, посаду і середній заробіток на час дії особливого періоду до його закінчення або до дня фактичного звільнення співробітника.

Відповідно до листа Міноборони від 20.10.16 р. № 316/1/096 «Про дію особливого періоду» з моменту оголошення Указом Президента від 17.03.14 р. № 303 часткової мобілізації в Україні (лист від 20.10.16 р. № 316/1/096, у ньому роз'яснюється строк дії Указу Президента від 17.03.14 р. № 303) настав особливий період. Для скасування його дії має бути виданий окремий Указ Президента про проведення демобілізації. На сьогодні такого Указу немає, тому особливий період продовжує діяти.

Як звільнити працівників у разі припинення діяльності фізособи-роботодавця?

У КЗпП не передбачено окремої підстави для звільнення співробітників у разі припинення діяльності роботодавцем-підприємцем. Проте в КЗпП сказано, що працівники можуть бути звільнені за ініціативою роботодавця в разі зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкротства або перепрофілювання підприємства, установи або організації (п. 1 ст. 40 КЗпП).

Як бачимо, про підприємців у даній нормі не згадується. Проте, згідно зі ст. 3 КЗпП, законодавство про працю регулює трудові стосунки працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності, а також осіб, які працюють за трудовим договором у фізичних осіб.

Отже, підприємці в трудових стосунках із найманими працівниками мають однакові права та обов'язки з юридичними особами. А це означає, що підприємець має право звільнити співробітників у зв'язку із припиненням його діяльності на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП.

Чи можна звільнити на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП співробітника, призваного на військову службу?

На сьогодні працівник, призваний на військову службу (або оформлений за контрактом), має особливий статус. Адже закон гарантує йому збереження робочого місця на підставі ст. 119 КЗпП.

Проте ні в законодавстві про працю, ні в законодавстві з питань проходження військової служби і соціального захисту військовослужбовців немає норми, яка забороняє звільняти мобілізованих працівників або зобов'язує роботодавця в разі своєї ліквідації (припинення діяльності) працевлаштувати цих працівників.

Водночас існує лист Держслужби з питань праці від 26.11.15 р. № 4979/0/4.1-06/6/ДП-15 «Про можливість розірвання трудових стосунків із працівником, призваним на військову службу» (далі – Лист № 4979). У ньому орган Держпраці вказує, що оскільки за таким працівником зберігається робоче місце на підставі ст. 119 КЗпП, звільняти його ні за яких обставин не можна.

Але листи не мають статусу нормативно-правового акта. Крім того, на наш погляд, таке роз'яснення не може бути застосоване в разі припинення діяльності роботодавцем-підприємцем. Адже в ст. 42 Конституції та ст. 6 і 43 Господарського кодексу (далі – ГК) закріплено принцип свободи підприємницької діяльності. А це означає, що будь-який громадянин має право займатися будь-якою діяльністю, яка не заборонена законом, а також припиняти свою підприємницьку діяльність. І ніхто не має права його обмежувати в цій свободі.

Підстави для припинення підприємницької діяльності вказано в ст. 51 ГК. Зокрема, підприємець може «закритися» за своєю ініціативою. Жодних обмежень або застережень із приводу неможливості припинити діяльність через те, що в підприємця числиться працівник, який проходить військову службу, не передбачено.

Крім того, заборона на звільнення такого працівника може порушувати інші конституційні права громадян (наприклад, право на свободу пересування). Припустимо, підприємець має намір припинити свою діяльність у зв'язку з переїздом за кордон на ПМП.

З аналізу вищезгаданих норм випливає, що підприємець має право звільнити мобілізованого працівника (призваного або прийнятого на військову службу за контрактом) у разі припинення своєї діяльності. При цьому він не зобов'язаний працевлаштовувати такого співробітника після звільнення.

Як правильно звільнити мобілізованого співробітника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП?

У ч. 2 ст. 40 КЗпП сказано, що звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП допускається лише в тому випадку, коли співробітника неможливо перевести з його згоди на іншу посаду.

Але, звичайно ж, у разі припинення діяльності в підприємця немає можливості перевести працівника-військовослужбовця на іншу посаду. І, як ми вже зазначили, працевлаштовувати його підприємець теж не зобов'язаний.

Проте звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП будь-яких співробітників необхідно проводити з дотриманням гарантій, передбачених у главі III-А (абзац шостий п. 19 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9, далі – Постанова № 9). Зокрема, потрібно персонально повідомити працівника про подальше звільнення не пізніше ніж за 2 місяці (ст. 492 КЗпП). А в день звільнення йому слід виплатити не лише зарплату і відпусткові, але й вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Як повідомити співробітника-військово­службовця про звільнення?

Найскладнішим етапом може виявитися повідомлення військовослужбовця про грядуще звільнення. Підприємцю потрібно взнати поштову адресу військової частини, де служить співробітник. Логічно, звичайно ж, заздалегідь узяти ці дані у працівника, але законом такого обов'язку для роботодавця не встановлено. Та і в повістці точну адресу не вказують.

На адресу військової частини треба відправити письмове повідомлення про припинення діяльності підприємця з подальшим звільненням співробітника-військовослужбовця (рекомендованим листом на ім'я цього співробітника з повідомленням про вручення).

Як у цьому випадку визначити дату звільнення?

Коли вибиратимете дату майбутнього звільнення, ураховуйте час, який забере підготовка і відправлення листа, та час поштового пробігу (поки лист дійде, поки його вручать працівнику, поки роботодавець отримає від пошти повідомлення про вручення).

Двомісячний строк слід відлічувати з дати отримання мобілізованим співробітником повідомлення про майбутнє звільнення (а не з моменту відправлення йому листа!).

Важливий момент! Припустимо, співробітник отримав повідомлення про подальше звільнення пізніше, ніж передбачалося. І строк між датою повідомлення і запланованою датою звільнення вийшов менше 2 місяців. Тоді підприємець повинен подовжити цей строк на необхідну кількість днів. Наприклад, повідомлення працівник отримав 01.09.17 р., а звільнити його роботодавець планував 25.10.17 р. У такому разі звільнити працівника за п. 1 ст. 40 КЗпП можна не раніше 01.11.17 р.

Крім того, щоб уникнути проблем і трудових спорів, рекомендуємо підприємцю переконатися в тому, що працівник особисто отримав листа. Тому після отримання від пошти повідомлення рекомендуємо відправити запит до військової частини із проханням підтвердити той факт, що лист дійсно вручений працівнику, і вказати дату вручення. Адже, можливо, співробітник тимчасово не знаходиться у військовій частині (наприклад, він у відпустці). Тоді повідомлення про майбутнє звільнення потрібно відправити рекомендованим листом із повідомленням про вручення на домашню адресу співробітника.

Висновки

Якщо підприємець припиняє свою діяльність, він має право звільнити працівника, який проходить військову службу в особливий період, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. При цьому необхідно письмово повідомити працівника за 2 місяці до дати звільнення, виплатити йому при звільненні зарплату, відпусткові та вихідну допомогу.

Працевлаштовувати звільненого працівника роботодавець не зобов'язаний. Законодавством не передбачено обов'язкове працевлаштування працівників-військовослужбовців в разі припинення діяльності роботодавця-підприємця (ліквідації юрособи).

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Статті за темою
09.03.2026
Перевірки Держпраці під час воєнного стану: правила та нововведення
У статті розглянуто, які перевірки мають право проводити органи Держпраці під час воєнного стану та яких правил при цьому вони мають дотримуватися. Перевірка дотримання трудового законодавства – одне з найактуальніших питань для роботодавців, адже його норми періодично змінюються, відстежити в...
06.03.2026
Перехід на літній час: облік робочого часу та оплата праці
У статті розповідаємо на що звернути увагу роботодавцю у разі переходу країни із зимового на літній час. Цього року в останні вихідні березня Україна знову перейде на літній час, а отже, стрілки годинника необхідно буде перевести на одну годину вперед. У роботодавців виникають запитання, як обл...
04.02.2026
Бронювання працівників: покрокові дії
У статті наводимо покроковий алгоритм дій роботодавця щодо бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств. Під час воєнного стану бронювання працівників є одним з важливих завдань роботодавця, адже це дає змогу підприємству працювати завдяки необхідній кількості персоналу. Але чи всі...
Популярне
19.01.2026
Формування фінансового результату: відображення в бухобліку
Після завершення звітного фінансового року в бухгалтерії підбивають остаточні підсумки роботи підприємства за рік – порівнюють доходи звітного періоду та витрати, понесені для їх отримання, і визначають фінансовий результат. Як це зробити, читайте в даній статті. Річна фінансова звітність: інс...
05.01.2026
Мінімальна зарплата і прожитковий мінімум – 2026: головні цифри року та їх вплив на базові показники
Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум впливають на ключові зарплатні розрахунки. Тому наводимо показники-2026, які бухгалтер, щоб уникнути помилок, повинен мати під рукою протягом усього року. 2026 рік традиційно починається для бухгалтера з перевірки базових соціальних показників. Мінімальна з...
28.01.2026
Декларація з плати за землю – 2026: як подати та заповнити
У цій статті розповімо, як подати декларацію з плати за землю на 2026 рік. Майнові податки: звітуємо за 2026 рік Звітуємо щодо майнових податків – 2026 Декларація з плати за землю на 2026 рік подається не пізніше 20 лютого звітного року. Плата за землю складається із земельного податку та оре...
Нове
16.03.2026
Якщо заборгованість із зарплати виплачується в березні 2026 року
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться в разі затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахован...
13.03.2026
Несвоєчасна виплата зарплати: наслідки для роботодавця
Роботодавець несвоєчасно виплачує заробітну плату своїм працівникам? Юрист пояснює, якими можуть бути наслідки в такому разі. Сьогодні непоодинокими є випадки, коли роботодавці затримують виплату заробітної плати своїм працівникам на незначний, на їхню думку, термін (тиждень-другий) через фінансові ...
12.03.2026
Санкції за невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік
Із статті ви можете дізнатися, де знайти нараховані суми санкції за невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік, а також до якої дати потрібно їх сплатити. Правила виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – норматив) змінилися з 01.01.2026...
Кращі матеріали