Як установити посадові оклади, аби заощадити кошти і не порушити закон

Із цієї статті ви дізнаєтеся: як посадові оклади працівників впливатимуть на фонд оплати праці підприємства у 2017 році.

Що можна зробити на практиці: скориставшись нашими рекомендаціями, економічно обґрунтувати встановлення посадових окладів працівників.

Мінімальний посадовий оклад та мінімальна заробітна плата у 2017 році

Зміни до трудового законодавства, які вступили в дію в поточному році, викликають багато запитань у фінансових працівників підприємств. Перш за все це зумовлено значною законодавчо встановленою різницею між мінімальним посадовим окладом працівника та мінімальною заробітною платою (далі – МЗП) (див. табл. 1).

Таблиця 1. Розміри мінімального посадового окладу та МЗП

(грн.)

Таким чином, найбільше запитань з оплати праці виникатиме саме при виплаті її мінімального розміру. Як застосовувати показники МЗП та мінімального посадового окладу в практичній діяльності підприємства та як вони впливають на фонд оплати праці (далі – ФОП), розглянемо нижче на прикладах.

Відрядна форма оплати праці: чи є в ній сенс?

Внесення змін до Закону № 108 призвело до змін у підходах до оплати праці за виконану роботу. Якщо раніше працівник отримував МЗП виходячи з норми виробітку або норми годин, то починаючи з 1 січня 2017 року бухгалтерам потрібно звертати увагу виключно на виконану норму годин. Так, згідно зі ст. 31 Закону № 108 зарплата працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчою за МЗП. Оскільки першою в цій статті згадується місячна норма, саме її слід ураховувати бухгалтерам у першу чергу.

Водночас, як видно з табл. 1, посадовий оклад працівника може бути менший за МЗП, але не нижчий за ПМ для працездатних осіб (1 600 грн.). У такому випадку роботодавцю за умови повністю відпрацьованої норми годин необхідно здійснити доплату до рівня МЗП (абзац третій ст. 31 Закону № 108).

Приклад 1
Працівнику встановлено посадовий оклад у розмірі 1 600 грн. У січні він відпрацював 159 год. (норма для січня 2017 року).

Зарплата, нарахована працівнику за січень згідно з окладом, становитиме 1 600 грн. (тобто повний посадовий оклад), адже він виконав норму годин на місяць. Оскільки зарплата працівника нижча за МЗП (3 200 грн.), йому необхідно здійснити доплату до МЗП у сумі 1 600 грн. (3 200 грн. – – 1 600 грн.).

Приклад 2
Підприємство застосовує відрядну форму оплати праці. Працівнику встановлено посадовий оклад (ставку) у розмірі 3 200 грн. за умови виробництва 100 одиниць продукції (далі – од.). За січень 2017 року працівник виготовив 90 од., відпрацювавши при цьому 159 год. (норма для січня 2017 року).

Обчислимо січневу зарплату працівника за окладом:

3 200 грн. : 100 од. х 90 од. = 2 880 грн.

Працівник виконав місячну годинну норму праці, отже, його зарплата не може бути меншою, ніж МЗП. Тому працівнику треба доплатити до МЗП 320 грн. (3 200 грн. – 2 880 грн.).

Таким чином, якщо працівнику встановлено посадовий оклад на рівні МЗП або нижче, відрядна форма оплати праці повністю або частково нівелюється.

Доплата до МЗП та більше

Як бачимо з наведених вище прикладів, роботодавець повинен забезпечити працівнику виплату МЗП за повністю відпрацьовану норму годин. Розмір доплати до МЗП визначається як різниця між нарахованою зарплатою та МЗП. Якщо працівник працює на умовах неповного робочого дня (тижня), йому має бути нарахована зарплата в розмірі, не нижчому від МЗП, пропорційно до відпрацьованого часу (абзац п’ятий ст. 31 Закону № 108).

Приклад 3
Працівнику встановлено посадовий оклад у розмірі 1 600 грн. За наказом по підприємству працівника прийнято на неповний робочий день (0,5 ставки). У січні він відпрацював 80 год. (половину місячної норми). Крім того, працівник отримує щомісячну доплату за виконання особливо важливої роботи в розмірі 20 % посадового окладу.

На підставі цих даних розрахуємо:

1) зарплату працівника за січень згідно з окладом:

1 600 грн. х 0,5 = 800 грн.;

2) доплату за виконання особливо важливої роботи:

1 600 грн. х 20 % = 320 грн.

Усього за січень нараховано 1 120 грн. (800 грн. + 320 грн.).

Відповідно до абзацу п’ятого ст. 31 Закону № 108 роботодавець повинен виплатити такому працівнику МЗП пропорційно до відпрацьованого часу, тому зарплата працівника не може бути нижчою, ніж половина МЗП:

3 200 грн. х 0,5 = 1 600 грн.

Обчислимо суму доплати до МЗП:

1 600 грн. – 1 120 грн. = 480 грн.

Водночас ст. 31 Закону № 108 установлено доплати, які не враховуються при забезпеченні мінімальних розмірів зарплати, зокрема:

• доплата за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
• доплата за роботу в нічний та надурочний час;
• доплата за роз’їзний характер робіт;
• премії до святкових і ювілейних дат.

Приклад 4
Працівник працює сторожем. Йому встановлено доплату за роботу в нічний час – 35 % окладу за кожну годину роботи. У січні 2017 року він відпрацював 159 год., у тому числі нічні – 80 год.

Визначимо витрати підприємства на зарплату працівника за умови встановлення йому:

• мінімального посадового окладу – 1 600 грн. (варіант 1);
• посадового окладу на рівні МЗП – 3 200 грн. (варіант 2).

Розрахунки наведемо в табл. 2.

Таблиця 2

(грн.)

Як видно з табл. 2, витрати підприємства при встановленні працівнику посадового окладу на рівні МЗП (3 200 грн.) більші на 343,74 грн. (4 591,49 грн. – 4 247,75 грн.) на місяць, ніж при встановленні мінімального посадового окладу (1 600 грн.). Таким чином, виважений підхід до встановлення посадових окладів для молодшого обслуговуючого персоналу дозволить підприємству оптимізувати витрати на оплату праці.

Посадовий оклад та індексація зарплати

Установлення посадових окладів працівникам має важливе значення і для індексації зарплати у 2017 році. Відповідно до проекту постанови КМУ від 13.07.16 р. № 4971 запланований індекс споживчих цін (далі – ІСЦ) у цьому році становитиме 8,1 %. Оскільки індексація зарплати має здійснюватися при перевищенні порогу інфляції (103 %), стає зрозумілим, що роботодавцям доведеться або підвищувати зарплату працівникам, або індексувати її.

Індексація зарплати проводиться згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078 (далі – Порядок № 1078). Пропонуємо розглянути на умовному прикладі, як впливатиме на загальні витрати на оплату праці (включаючи нарахування ЄСВ на ФОП) установлення посадових окладів для працівників при перевищенні порогу інфляції.

Приклад 5
Працівник працює двірником. Припустимо, що в лютому 2017 року індекс інфляції становив 103,2 %, а це є підставою для нарахування індексації. Підприємство приймає рішення підвищити посадовий оклад працівнику на 100 грн., аби не індексувати зарплату.

Розрахуємо витрати підприємства на виплату працівнику зарплати в лютому і за умови встановлення йому з 01.01.17 р.:

• посадового окладу – 1 610 грн. (варіант 1);
• посадового окладу на рівні МЗП – 3 200 грн. (варіант 2).

Розрахунки наведемо в табл. 3.

Як видно з табл. 3, витрати на оплату праці у варіанті 2 збільшилися, водночас підвищення посадових окладів, яке дозволяє уникнути нарахування індексації, відбулося в обох варіантах.

Таблиця 3

(грн.)

Висновки

Підприємствам законодавчо надано можливість встановлювати посадові оклади на рівні, не нижчому за ПМ для працездатних осіб. Водночас роботодавці повинні проводити доплату до МЗП, тому окремі власники приймають рішення про встановлення посадових окладів на рівні МЗП. Утім, таке рішення може призвести до збільшення ФОП, а також позбавить роботодавця можливості подальшого підвищення посадових окладів без збільшення ФОП.