Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

У підприємства не вистачає коштів: у якій черговості погашати зобов’язання?

09.05.2022 416 0 2

Ситуація. Після запровадження воєнного стану підприємство істотно скоротило свою діяльність: багато замовників відмовилися від наших послуг, багато хто не розрахувався за вже отримані послуги. Через це у нас значно впали доходи. І зараз підприємство не може своєчасно розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями: сплатити податки, виплатити зарплату, погасити отримані кредити та позики, а також заплатити постачальникам за отримані від них товари. Грошей на все відразу не вистачає, тому виникло запитання: які саме зобов’язання слід погашати у першу чергу?


Що говорить закон?

У законодавстві ви не знайдете норму, яка дасть комплексну відповідь на це запитання. Є окремі норми, які регулюють порядок погашення заборгованості в разі недостатності коштів у тій чи іншій сфері.

Наприклад, для договірних зобов’язань потрібно керуватися ст. 534 Цивільного кодексу (далі – ЦК). У ній зазначено, що в разі недостатності суми платежу для виконання грошового зобов’язання в повному обсязі цією сумою погашаються вимоги кредитора в такій послідовності (якщо інше не встановлено договором або законом):

  • у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов’язані з одержанням виконання (наприклад, це можуть бути банківські витрати, відшкодування яких передбачене договором);
  • у другу чергу сплачуються проценти та неустойка;
  • у третю чергу – основна сума боргу.

Стосовно податків у нас є п. 87.9 Податкового кодексу (далі – ПК), де сказано, що контролюючі органи зобов’язані зарахувати платіж, що надійшов, перш за все в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення – незалежно від напрямку сплати, визначеного самим платником податків. Причому за наявності податкового боргу ви не маєте права спрямувати гроші на інші цілі, крім виплати зарплати та сплати ЄСВ.

Тобто спочатку платник податків повинен погасити податковий борг і тільки потім – свої поточні податкові зобов’язання. Виняток зроблено для зарплати та ЄСВ – ці суми навіть за наявності податкового боргу потрібно виплачувати (перераховувати) у першу чергу.

Крім того, стосовно зарплати є норма, закріплена у ст. 24 Закону від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), у якій зазначено, що своєчасність та обсяг виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже! Як бачите, у разі недостатності коштів у першу чергу потрібно виплачувати зарплату працівникам. Але це в мирний час. А в період воєнного стану діють спеціальні норми, які в тому числі звільняють суб’єктів господарювання від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язань. Тому зараз підприємство може – орієнтуючись на ці спеціальні норми – самостійно розставляти пріоритети і приймати рішення, які платежі здійснити у першу чергу.

Спеціальні норми: звільнення від відповідальності

Ми підкажемо, які саме норми законодавства звільняють зараз від відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у тій або іншій сфері. Це дозволить вам уникнути додаткових фінансових втрат.

Заробітна плата

У період воєнного стану діє Закон від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), що набув чинності з 24.03.2022. У ст. 10 цього закону зазначено, що роботодавець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати праці, якщо доведе, що строки були порушені через ведення бойових дій або інші обставини непереборної сили.

Зрозуміло, звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплатити зарплату. Але момент виплати зарплати може бути відстрочений до моменту відновлення діяльності підприємства. При цьому роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для реалізації права працівників на своєчасне отримання зарплати (ч. 2–4 ст. 10 Закону № 2136).

Увага! Роботодавець звільняється від відповідальності за несвоєчасну виплату зарплати, якщо таке порушення спричинене веденням бойових дій або наявністю форс-мажору.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК особа звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що це порушення сталося в результаті випадку або обставин непереборної сили.

Як роз’яснює Мінекономіки (див. відповідь на запитання 6), Торгово-промислова палата України (далі – ТПП) повідомила про посвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні з 24 лютого 2022 року (лист від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1, далі – Лист № 2024).

Норми ЦК застосовуються до врегулювання відносин, що виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища, а також до трудових і сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства (ч. 1 ст. 9 ЦК). Виходячи із цього, Мінекономіки у своєму роз’ясненні робить висновок, що в умовах воєнного стану норми ЦК, що звільняють від відповідальності за порушення зобов’язання, застосовуються й у сфері трудових відносин. Але, звичайно, після закінчення форс-мажору зарплата має бути виплачена.

Проте! Роботодавцям слід розуміти: сам по собі факт запровадження воєнного стану – ще не підстава для того, щоб затримувати виплату зарплати (порушувати строки, передбачені Законом № 108).

Тому роботодавцеві потрібно бути готовим у разі потреби довести причинно-наслідковий зв’язок між наявністю форс-мажору і неможливістю вчасно виплатити своїм працівникам зарплату. Для цього варто подбати про наявність документальних доказів (у кожній конкретній ситуації вони можуть бути різними).

Податки

Підпункт 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК передбачає, що коли в період воєнного стану у платника податків відсутня можливість своєчасно виконати свої податкові обов’язки (зокрема, щодо строків сплати податків і зборів), такий платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої ПК. А свої податкові обов’язки платник податків повинен виконати протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Увага! ПК звільняє платника податків від відповідальності тільки в разі відсутності у нього можливості своєчасно сплатити податок. Яким чином це підтвердити, ПК не пояснює. Проте слід пам’ятати, що згідно з п. 112.7 ПК усі сумніви в наявності обставин, за яких особу може бути притягнено до відповідальності за порушення податкового законодавства, повинні трактуватися на користь такої особи.

Крім того, від відповідальності за несвоєчасну сплату податку внаслідок форс-мажору звільняє і пп. 112.8.9 ПК. Як ми вже згадували вище, ТПП засвідчила для суб’єктів господарювання наявність форс-мажорних обставин в умовах воєнного стану.

А для звільнення від застосування податкової пені є ще спеціальна норма, закріплена тепер у пп. 129.9.7 ПК. Так, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню за порушення, допущені платником податків у період надзвичайного або воєнного стану.

Стосовно ЄСВ унесено зміни до Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктами, згідно з якими на період дії воєнного, надзвичайного стану і протягом 3 місяців після його закінчення або скасування:

  • штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 – не застосовуються (п. 921);
  • пеня не нараховується, а нарахована за ці періоди пеня підлягає списанню (п. 922).

Нюанси для «зарплатних» податків

За несвоєчасну сплату ПДФО, військового збору та ЄСВ у період дії воєнного стану відповідальність не застосовується – завдяки вищепереліченим нормам.

Проте виплатити зарплату без сплати цих обов’язкових платежів навряд чи вдасться. Нагадаємо, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 24 Закону № 2464 банки приймають у клієнтів платіжні документи на виплату зарплати одночасно з платіжними документами на сплату ЄСВ. Аналогічна вимога є і для ПДФО в п. 3.9 Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 (далі – Інструкція № 22).

Щоправда, у п. 3.9 Інструкції № 22 зазначено, що банк не зобов’язаний перевіряти правильність обчислення суми податку. Тому на практиці підприємствам часто вдається перерахувати на картки працівникам зарплату з мінімальною сплатою податків (наприклад, у розмірі 1 грн).

Договірні зобов’язання

Від відповідальності за несвоєчасне або неналежне виконання договірних зобов’язань суб’єктів господарювання звільняє ч. 1 ст. 617 ЦК. Повторимо: там сказано, що особа звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Вище ми вже згадували про те, що на своєму сайті ТПП засвідчила наявність форс-мажорних обставин у період воєнного стану. Проте і тут слід розуміти, що одного факту запровадження в Україні воєнного стану недостатньо для звільнення від відповідальності. Має бути причинно-наслідковий зв’язок між неможливістю виконати договірні зобов’язання і наявністю форс-мажору.

На замітку! Докладніше про форс-мажорні обставини в договірних відносинах читайте в «Договірні зобов’язання і воєнний стан: чи завжди форс-мажор?».

І ще важливо пам’ятати, що звільнення від відповідальності, передбачене ст. 617 ЦК, не звільняє вас від обов’язку виконати саме зобов’язання за договором (тобто сплатити вашому кредитору гроші).

А ось стосовно договорів позики та кредитних договорів у цивільному законодавстві є спеціальна норма, яка звільняє позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов’язань. Це п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК. Так, у період воєнного, надзвичайного стану і протягом 30 днів після його припинення або скасування до прострочених боржників не застосовуються:

  • штраф, пеня та інші платежі, передбачені умовами договорів;
  • відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК (збільшення суми боргу на індекс інфляції, а також сплата 3 % річних від простроченої суми).

Тому якщо зараз підприємство не має можливості своєчасно погасити кредит, виданий банком, то при погашенні кредиту збільшення фінансових втрат через санкції банку – не буде.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали